Формування ліній соціального розлому в українському суспільстві

Анотація

В статті досліджуються соціальні процеси, що заклали формування ліній соціального розлому в українському суспільстві та послабляють його цілісність. Предметом філософського дослідження є цілісність суспільства. Метою дослідження є осмислення процесу формування ліній соціального розлому, що несуть загрозу цілісності соціального організму України. Методи дослідження – системний, логічний, історичний, статистичний, діалектичний, – розкривають суперечливі соціальні процеси, що загрожують цілісності соціального організму України. Першою лінією соціального розлому є нова соціально-класова структура, в якій переважну більшість становлять бідні верстви населення, а середній клас не має питомої ваги, що необхідна для економічної і соціально-політичної стабільності суспільства. Друга лінія соціального розлому визначається економічними інтересами виробників різних регіонів щодо ринків збуту продукції, як орієнтирів зовнішньої інтеграції. Третя лінія соціального розлому сформувалася в процесі боротьби політичних еліт регіонів, які опинившись в опозиції, активно породжували схізмогенетичний процес в соціокультурному просторі України. Четверта лінія розлому формується за сферами впливу олігархічно-владних груп в різних регіонах України. П’ята лінія соціального розлому формується між народом України та її правлячими колами, які перетворили державну владу на засіб задоволення групових інтересів, ігноруючи національні інтереси. Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні суперечливої ролі певних соціальних процесів, що породжують лінії соціального розлому і створюють загрози цілісності соціального організму України. Наявність низки зазначених ліній соціального розлому в українському суспільстві засвідчує, що змінювати систему державної влади в Україні треба не шляхом простого запозичення певних європейських моделей, а шляхом виявлення загроз, що руйнують цілісність соціального організму України, та впровадження в органи державної влади та управління певних структурних і функціональних змін, які здатні адекватно реагувати на руйнівні тенденції та захищати цілісність суспільства