Мистецтво як механізм упередження та нейтралізації агресивності особистості

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.110923

Ключові слова:

агресія, агресивність, мистецтво, естетична культура, упередження та нейтралізація агресивності особистості

Анотація

Мета роботи — визначити потенціал мистецтва щодо упередження та нейтралізації агресивності особистості. Методологія. Дане дослідження здійснювалось на основі принципів системності, розвитку, об’єктивності, історизму та практики. У якості основних методів використовувались наступні: системного аналізу, історичний, порівняльний, герменевтичний тощо. Зокрема метод системного аналізу дозволив проаналізувати взаємний зв’язок елементів проблеми упередження агресивності як системи; порівняльно-історичний метод забезпечив порівняння засобів упередження і мінімізації агресивності у минулому і сучасному; метод герменевтики дозволив проникнути у внутрішню структуру процесу, осягнути специфіку формування феномену агресивності. Наукова новизна. Поглиблені сучасні уявлення щодо можливостей мистецтва як дієвого чинника упередження агресивності особистості та окреслено психологічні особливості формування естетичної культури особистості. Встановлено, що мистецтво розширює рамки звичного, постає засобом виховання «людського в людині». В людини, яка спілкується з творами мистецтва, задіюються психологічні механізми емоційного уподібнення та співпереживання. Ця здатність дозволяє запобігти формуванню в особистості злоякісної агресивності або мінімалізувати її негативні прояви. Висновки. Cаме мистецтво є скарбницею, досвідом світосприймання, що забезпечує не лише збереження культури почуттів окремої особистості та людства в цілому, а й сферу їх розвитку та збагачення. Мистецтво як поліфункціональний засіб, націлюючи людину на своєрідну перебудову ієрархії «значущого» і певну переоцінку цінностей, допомагає їй достатньо повно усвідомити свої можливості та недоліки і конструктивно змінити своє ставлення до життєвих обставин, ідеально програти певні ролі й ситуації. Мистецтво також є своєрідним «психотерапевтичним дзеркалом», в якому люди впізнають себе і свої «хвороби», знаходять шляхи зцілення, одержують моделі життєвої поведінки в різних ситуаціях. Отже, мистецтво, постаючи засобом художнього спілкування, є дієвим способом упередження та нейтралізації агресивності особистості, виконує своєрідну катарсичну функцію

Біографія автора

О. В. Качмар, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фахових методик і технологій початкової освіти

Посилання

Andruszczenko, T. (2011). Vykhovna funktsiya mystetstva v osvitnʹomu protsesi szkilʹnoyi ta studentsʹkoyi molodi. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2011_14/PDF/3.pdf.

Aristotel' (1975). Metafizika. Soczineniya v 4 t. M. : Mysl'. T. 1.

Gegel', G. (2000). Estetika : V 4 t. M. : Mysl'.T. 1.

Zhivotkova, O. (2008). Mystetstvo yak forma virazhennya svídomostí suspíl'stva.Vísnik KHDADM, № 5. 38–41.

Zhukov, S. (2008). Sutníst' mystetstva ta dukhovníst'. Vpliv mystetstv na garmoníyniy rozvytok osobystostí. Vísnik Czerkas'kogo natsíonal'nogo uníversitetu ímení Bogdana Khmel'nits'kogo.Vyp. 127. Seríya : Pedagogíchní nauki. 60–73.

Zdorovenko, V. (2016). Mozhlyvosti mystetstva v doslidzhenni sotsialʹno–kulʹturnykh transformatsiy v suczasniy Ukrayini Retrieved from : http://ddpu.drohobych.net/filos_gum/wp-content/uploads/2016/04/2015_10.pdf.

Kabalevskyy, D. (1981). Vospytaniie uma y serdtsa : kn. dlya uczytelia. - M. : Prosveszczenye.

Kant, Y. (1966). Sochynenyya v 6 t. - M. : Myslʹ. T. 5.

Kolomiyetsʹ, O. (2015). Filosofsʹka paradyhma uperedzhennia agresyvnosti v suczasnomu suspilʹstvi. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktora filosofsʹkykh nauk / O. Kolomiyetsʹ. Kyiv.

Mystetstvo. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Мистецтво.

Napadíy, N. (2011). Ozdorovlennya ta rozvitok dítey doszkíl'nogo víku zasobami mystetstva. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vird/2011_14/PDF/14.pdf.

Novíkov, B. (2006). Tvorczíst' yak sposíb zdíjsnenniia gumanízmu : monografíia. K. : NTUU «KPÍ».

Pestalotstsi, I. (1981). Izbrannyie pedagogiczeskiie soczуneniia v 2 t.

M. : Pedagogika. T. 1.

Rayze, Ye. (1969). O muzyke i muzykantakh : aforizmy, mysli, izreczeniya, vyskazyvaniya. Leningrad : Muzyka.

Smorzh, L. (2005). Estetika : navchal'nyy posíbnyk. K. : Kondor.

Tolstoy, L. (1979). Pro mystetstvo. Kyiv.

Freyd, Z. Nedovolʹstvo kulturoiʹ. Retrieved from http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Freid/ned_kult.php.

Khollyczer, V. (1975). Czelovek i agressiia. Z. Freyd y K. Lorents v svete marksyzma / V. Khollyczer; [per. s nem. H. S. Chernovoy]. M. : Progress.

Yatsenko, T. (2010). Agressiia : psykhodynamyczeskaia teoriia i fenomenolohiia. — K. : Vyszcza szkola–XXI.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-26

Номер

Розділ

Філософія культури