Cвітоглядні засади державної незалежності в контексті історичних подій в Україні і Польщі та євроінтеграційного поступу

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена сучасними кризовими явищами у світоглядній сфері європейського світу загалом, і в Україні зокрема, стратегічний розвиток якої спрямований у євроінтеграційному руслі. Постановка завдання – передбачає аналіз таких негативних світоглядних факторів, якими є дезорієнтація, розмитість, фальшивість змісту, релятивізм, помилковість інтерпретацій тощо, а також виявлення світоглядних передумов щодо здобуття державної незалежності з точки зору історичної ретроспективи. Головна мета статті полягає у порівняльно-історичному розгляді світоглядних пріоритетів і протиріч польського і українського народу в контексті непростих взаємини за умов геополітичного сусідства і стратегічного партнерства, а також ґрунтується на необхідності визначення історичної правди як у взаєминах двох народів, з метою успішного внутрішнього розвитку, так і для вироблення стратегії розвитку української держави, незалежність і цілісність якої знаходиться під загрозою донині. Виділення недосліджених частин загальної проблеми проведено на основі широкого масиву світоглядних наукових розвідок, в яких світоглядні пріоритети українського народу вивчені, переважно, безвідносно до європейського і західнослов’янського контексту, адже засади східного православного світорозуміння, світовідчуття і т.п. мають як суголосні пріоритети, так і суттєву специфіку щодо загальноєвропейських, а в нашому дослідженні – польських, сформованих вселенським християнством (католицизмом). Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про активну зацікавленість і широке вивчення проблеми світоглядних засад, що підтверджено як вітчизняними розвідками (А. Колодного, Л. Филипович, П.Яроцького, В.Жадька, В.Воронкової), так і новітніми дослідженнями провідних вчених світу (Паризька декларація, доповідь Римського клубу). Методологія передбачає використання системного, структурно-функціонального, компаративного, герменевтичного, аксіологічного та інших методів і підходів, які дозволили глибоко проаналізувати окреслені проблеми і сформулювати оптимальний шлях формування світоглядних пріоритетів українського народу через відродження соціальної ролі родини, реформованої освіти, церкви, громадських організацій тощо. Виклад основного матеріалу представлено у контексті історичних фактів і подій, постійно звертається увага на осмислення їх світоглядних передумов і наслідків, що впливали на становлення громадянського суспільства західного світу, зокрема, Польщі, а також сучасного стану і перспектив функціонування світоглядних пріоритетів українського народу, що засвідчує його істотну пов’язаність з християнством, а саме, з його морально-етичним змістом.

Можливості філософського аналізу дозволили сформулювати теоретичні висновки та розробити практичні рекомендації щодо вироблення стратегічної концепції оптимальної і гармонійної взаємодії двох народів, перспектив розвитку, які пов’язані з розбудовою справжньої Європи, в «яку можна вірити»