Основні вектори розробки та реалізації освітньої політики в контексті реформи децентралізації в Україні

Анотація

У статті розглянуто особливості розробки та реалізації освітньої політики в контексті реформи децентралізації в Україні. Головна мета статті – визначити основні напрями й труднощі розробки та реалізації освітньої політики в контексті реформи децентралізації в Україні. Цілями дослідження є узагальнення даних досліджуваної проблеми та виокремлення специфіки освітніх змін. Методологічним підґрунтям дослідження освітньої політики стали загальнонаукові методи емпіричного й теоретичного узагальнення, індукції й синтезу, методи порівняльного і правового аналізу. Так, зокрема, методи емпіричного й теоретичного узагальнення використано при з’ясуванні умов, специфіки та проблем проведення реформи децентралізації в Україні; дедукції та індукції, аналізу та синтезу – для виявлення системних проблем у сфері освіти. Результатом дослідження є теоретичне осмислення нормативно-правової бази з виокремленням проблемних моментів функціонування децентралізованої системи освіти в Україні. Визначено, що головним трендом сучасної освітньої політики є комерціалізація усіх аспектів навчання і виховання, який суттєво делегітимізує принцип рівного доступу до якісної освіти, що, в свою чергу, актуалізує пошук адекватних відповідей світового та національного освітніх просторів головними стейкхолдерами – державою, комерційними структурами та громадянським суспільством. Зроблено висновок, що громада і держава повинні спільно вирішувати питання створення стратегічних засад реформування освітнього процесу, контролю його якості, посилення соціального захисту всіх учасників, розширення мережі закладів освіти, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, розробки систем мотивації праці. Особливу увагу звернуто на перспективи впровадження в життя концепції «Нової української школи» та створення мережі опорних шкіл