Соціодинаміка глобалізованого світу в її цивілізованому вимірі

Анотація

Актуальність теми дослідження в тому, що аналізуються різноманітні підходи на сутність глобалізації, яка репрезентована як об’єктивний, якісно новий процес інтернаціоналізації та інтеграції всіх сфер діяльності сучасного цивілізаційного життєоблаштування. Аналіз літератури. Використано роботи А.Ападаруї, З.Баумана, У.Бека, З.Бжезинського, Ф.Броделе, І.Валлерстайна, Е.Гідденса, П.Дракера, М.Кастельса, Т.Левіта, І.Тірікяна, К.Уейта, Ф.Фернандес-Арместро, С. Хантінгтона. На пострадянському просторі ідеї глобалізації розглядаються в роботах В. Іноземцева, В.Стьопіна, А.Чумакова, П. Водопянова, В. Воронкової, О.Пунченко, А.Зеленкова, Ч. Кірвеля, А.Лазаревича, В.Нікітенко, А. Сосніна, А.Уткіна та інших. Метою статті є конкретизація концепту «глобалізація», а також через аналіз тектонічних зсувів у світовій світсистемі репрезентувати основні соціально-політичні і культурно-цивілізаційні виміри цього концепту. Задачі дослідження - в контексті сформульованої мети розкрити сутність соціодинаміки глобалізованого світу. Методологія дослідження побудована на основі комплексного підходу, що зумовлено її міждисциплінарним характером. Результат дослідження. Соціодинаміка розкривається як процес її розгортання у часі і просторі у взаємозв’язку з соціальною організацією суспільного облаштування, а також з соціальними и змінами і потрясіннями, що впливають на поступове протікання її розвитку. Доведено суперечливий характер глобалізації, на конкретних прикладах розкрито її блиск та убогість. Актуалізовано цілий комплекс проблем глобалізації як багатовимірного феномена. Розкрито причини, що перешкодили реалізації концепції західних ідеологів побудувати однополярний світ і створення єдиного органу управління під егідою США. Соціодинаміка глобального світу в контексті заявленої цілі знайшла своє відображення в контексті фінансово-економічних вимірів; в контексті формування фронтирів, що включають в себе загострення, нестійкість, ризики, динамічний хаос. Висновки. Обґрунтовано механізми регуляції хаосу, що виникли у суспільних відносинах, - загрози, санкції, кризові флуктуації, застосування «м’якої сили», конфлікти та ін. Охарактеризовано такі виміри соціодинаміки, як екологічні і демографічні, розкрито негативізм їх розвитку на сучасному етапі