Національна ідентифікація та іншомовна освіта в Україні
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149672Ключові слова:
рідна мова, іноземні мови, Українська національна ідея, національна гордість, національна ідентифікація, Велике Трипілля, індоєвропейські мови, мовні зміни в ІрландіїАнотація
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що для інтеграції України в Європейський Союз і досягнення перемоги над Росією в розв’язаній нею «гібридній війні» зразка ХХІ ст. необхідне згуртування українців навколо спільних цілей на основі національної гордості. Українські представники гуманітарних наук вивчають два важливі поняття - українську національну ідею (УНІ) і національну ідентичність, засоби їх вимірювання й розвитку.
Мета дослідження – критичний аналіз спільного та відмінностей понять УНІ та національна ідентичність.
Ціль дослідження - виявити головні труднощі створення і поширення всепереможної УНІ в умовах сьогодення; дослідити практику вивчення і вимірювання численних характеристик національної ідентифікації соціологами та іншими українськими науковцями (у першу чергу - мовної теми).
Методологія дослідження має сучасний системний та мультидисциплінарний характер. Метод діалектичного аналізу запозичений філософії, еволюційний підхід - з історичних наук, порівняльного аналізу - з лінгвістики і педагогіки та ін. Ми будемо постійно звертатися до найновіших наукових відкриттів з етології, когнітології, нооісторії й інших молодих наук, необхідних для прогнозів у темі «національна ідентифікація», зокрема, стосовно запозичення зарубіжного досвіду в захисті національної мови й розумному викладанні іноземних мов.
Головним результатом дослідження є доведення необхідності створення і застосування УНУ як стратегічного засобу зміцнення України. УНУ-21 має спиратися на поєднання нооісторії як суми точних датувань археологічних знахідок і розшифровки ДНК їх органічної частини. Факти про Велике Трипілля та інші досягнення пращурів українців за 15 000 років уже підвищують національну гордість і створюють науковий світогляд. Нооісторики створили нову теорію походження сім’ї індоєвропейських мов і підтвердили гіпотезу німецьких лінгвістів з ХІХ ст. про поширення цієї сім’ї з лісостепів України. Ці й інші факти формують високу національну гордість, яка значно полегшить вирішення мовних проблем.
Висновок: нами доведено, що для України-2018 у мовній темі особливо високе значення має досвід Ірландії. Цю країну на 800 років колонізувала Велика Британія. Ірландці зазнали мовного розколу і відділення частини нації, але не втратили рідну мову й після економічної перемоги над колонізаторами в умовах дуже високого рівня життя розпочали урівноважено відновлювати ірландську мову на позиції головної державної мовиПосилання
Andrushchenko, V., Gubersky, L. Michalchenko, M. (2002). Kul'tura. Ideolohiya. Osobystist': Metodoloho-svitohlyadnyy analiz. Kyiv: Znannya Ukrayiny, 578.
Verdinskih, K., Verstiuk, I. (2018). Slovo o move [Word about Move]. Novoye vremya, 37, 24–28.
Yermolenko, A. (2009). Natsional'na identychnist' chy «natsional'na ideya» [National Identity or "National Idea"]. Natsionalʹna bezpeka i oborona, 7, 33–34.
Identychnist' hromadyan Ukrayiny: tsinnisno-oriyentatsiynyy aspekt (Rezul'taty sotsiolohichnoho doslidzhennya) [Identity of Ukrainian Citizens: Value-Oriented Aspect (Results of a Sociological Survey)] (2017). Natsionalʹna bezpeka i oborona, 1-2, 3–61.
Korsak, K. V. (2015). "Ukrayinsʹka ideya – XXI" – dukhovna osnova Vitchyzny ["Ukrainian Idea – XXI" – the spiritual foundation of the Fatherland]. Svitohlyad, 2, 38–45.
Liashenko, L., Solovey, N., Palamarchuk, K. (2018). Svitovi movni protsesy ta stratehiya inshomovnoyi osvity v Ukrayini [World Language Processes and Strategy of Foreign Education in Ukraine]. Humanitarnyy visnyk Zaporizʹkoyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi, 72, 155–163. Available at: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/gvzdia_72_16.pdf
Malyarchuk, B. D., Derenko, M. V. (2007). Struktura russkoho henofonda [The structure of the Russian gene pool]. Priroda, 4, 21–28.
Mikhalchenko, M. (2005). Natsionalʹna ideya yak rehulyatyvna syla v zahalʹnonatsionalʹnomu ta rehional'nomu masshtabakh [National idea as a regulatory force nationwide and regional]. Rehionalʹni versiyi ukrayinsʹkoyi natsionalʹnoyi ideyi: spilʹne ta vidminne, 9–35.
Pelagesha, N. (2008). Ukrayina u smyslovykh viynakh postmodernu: transformatsiya ukrayins'koyi natsional'noyi identychnosti v umovakh hlobalizatsiyi [Ukraine in semantic wars of postmodernism: transformation of Ukrainian national identity in the conditions of globalization]. Kyiv: NISS, 288.
Pravda pro pokhodzhennya ukrayins'koyi movy [The Truth About the Origin of the Ukrainian Language]. Available at: http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Kremen, V., Nikolajenko, S., Stepko, M. et. al. (2006). Higher Education in Ukraine. Bucharest, CEPES, 99.
Irlande. Dictionnaire encyclopedique Quillet. Tome 5 (Hem-Lis) (1986). Paris, Edaitaion Quillet, 3522–3523.
Ireland. Focus on the Structure of Higher Education in Europe 2006/07. National Trends in the Bologna Process (2007). Brussels, EURYDICE, 181–186.
UNESCO Science Report 2010. The Current Status of Science around the World (2010). Paris, UNESCO Publishing, 520.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Л. М. Ляшенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
