Розвиток культурної і спортивної діяльності у сільській місцевості

Анотація

У великих і невеликих сільських поселеннях, незалежно від привернення уваги до туристичної діяльності, культурне життя вимирає, ініціатива людей є низькою, тому що приваблива сила міста є назвичайно великою. Багато жителів етнографічних сіл не розуміють, що вони живуть у важливій для держави міцевості. Проте місцева генерація людей соромиться місцевих традицій, фольклору. Низький рівень естетичного виховання (як музики, так і мистецтва, дизайну, архітектури) та можливостей організації художніх свят для молодого покоління, що перетворює їх на споживачів культури самого низького рівня

Актуальність дослідження. Персонал литовських культурних центрів - група, що об’єднує майже три тисячі людей, запрошених осмислити дозвілля сільських жителів, щоб створити умови для розвитку самодіяльності. 882 заміських культурних центрів у селах, поселеннях і маленьких сільських центрах є установами універсального використання чи установами специфічної діяльності. Їх діяльність вибудовується у залежності від того, які тардиції склалися та які амбіції тих, до яких відносяться місцеві культурні і спортивні відідли району чи общини. Проте не знайдемо центру, у якому б не співали, не танцювали, не святкували ті чи інші події, не відкривалися б виставки. Більш інтенсивна діяльність відкривається у районних центрах, а влітку - на курортах. Тут більше місця, більше спеціалістів культури, більше товариств. Сільські і місцеві установи культури, які постійно спілкуються зі школами, бібліотеками, релігійними общинами і спортивними клубами, також отримують більше результатів. Проте з теоретичної точки зору доцільно перейти до конкретних даних. Самозайняті члени сільських общин зіткнулися з проблемою охорони здоров’я. Недостатня увага приділяється розвитку особистої відповідальності за своє здоров’я і пропаганду здорового образу життя: правильного харчування, активного відпочинку, менш загрозливого для здоров’я оточуючого середовища, відмови від шкідливих звичок і т.п. Важливо розвивати фізично активне і здорове суспільство, усвідомлювати важливість здорового образу життя, створювати достойні умови для дозвілля, зайняття спортом і покращення здоров’я сільського населення, прискоряти розвиток служб фізичного виховання і спорту у сільських місцевостях Литви, підвищувати якість спортивних послуг, надаючи сільським жителям широкі можливості задовольняти свої потреби. У статті розглядається проблема недостачі культурних і спортивних послуг у сільських общинах. Аналіз проблеми базується на статистичних даних робіт Александравічюса і Жуковського (2011), Баршаускене, Лелюгене (2014), Кроебера А., Клуххон (1952), Нефа (2007, 2008), Паулікас, Адомоніс (2003), Путнм (2001) та на документах, що регламентують діяльність сільських общин.

Методологія дослідженя. Мета дослідження - виявити чинники розвитку культури і спорту у сільській місцевості. Задачі дослідження: описати розвиток культурно-спортивних послуг у контексті діяльності сільських товариств; виявити найбільш значущі чинники розвитку культурних і спортивних послуг у сільській місцевості. Для досягнення цілі викорстовується аналіз і узагальнення наукової літератури, правових документів, інших джерел інформації та статистичних даних.

Виновки. Заходи, що проводяться організаціями сільських товариств, включають ширкий спектр суспільних потреб, включаючи організацію культурних і спортивних заходів, покращення допомоги у сфері управління оточуючим середовищем та інше. Основною проблемою діяльності сільських товариств є стан об’єктів соціальної інфраструктури, тому процес створення універсальних багатофункціональних центрів є одним з важливих інструментів розвитку сільських общин, а, отже, розвитку культурної і спортивної діяльності.