Європейська традиція національної ідентичності, розуміння патріотизму та комплексної інтегративності у контексті суспільних стратегій України

А. В. Білецька

Анотація


Світова демократія і європейська традиція розглядають громадянську і соціально-політичну ідентичність в якості основного національного та державотворчого фактору. Єдність нації можлива лише у громадянському суспільстві, яке керується демократичними принципами. Нація розглядається перш за все як політична спільнота, об’єднана спільними політичними цінностями, нормами та культурою, збереженням національної єдності згідно цих принципів є поєднання у державній політиці базових громадянсько-демократичних цінностей свободи, справедливості, солідарності. Ці цінності мають однакове фундаментальне значення і нерозривно взаємопов’язані. Згідно концепції громадянської демократії, нація, як політичне ціле остаточно формується лише при умові ефективного функціонування демократії, оскільки саме вона у всіх своїх різновидах (як політичних так і виробничих) є необхідною основою створення і розвитку громадянського суспільства, формування в ньому широкої системи соціально-політичних взаємозв’язків, що цементують національну єдність

Ключові слова


громадянська демократія; комунікація; ідеологія; тоталітаризм; принцип плюралізму; політичні цінності; держава; правові норми; національна ідентичність; меншини; ксенофобія; патріотизм

Повний текст:

PDF

Посилання


Adorno T., Horkhajmer M. Dialektika prosveщenija. – M., SPb: Medium, Juventa, 1997. – 312 s.

Anderson B. Voobrazhaemye soobщestva. Razmyshlenija ob istokah i rasprostranenii nacionalizma. – M.: «KANON-Press-C», 2001. – 288 s.

Berger P., Lukman T. Social'noe konstruirovanie real'nosti. Traktat po sociologii znanija. – M.:Progress, 1995. – 323 s.

Zinchenko V.V. Ideologemy bessoznatel'nogo. Social'no-psihologicheskoe izmerenie individual'nyh, politicheskih i 'ekonomicheskih deviacij obщestvennogo razvitija // «Alma Mater» (Vestnik vysshej shkoly). – №7. – 2012. – 120 s.- S.6-11.

Dostanko E.A. Genezis teorij evropejskoj integracii//Evropejskaja integracija: processy uglublenija i rasshirenija. – 1999. – №1. – S. 7-41.

Markuze G. Odnomernyj chelovek. Issledovanie ideologii Razvitogo Industrial'nogo Obщestva. – M.: «REFL-book», 1994. – 368 s.

Smіt Entonі D. Nacіonal'na іdentichnіst. – K.: Osnovi, 1994. - 224 s.

Urvin D.V., Rokkan S. Politika territorial'noj identichnosti. Issledovanija po evropejskomu regionalizmu // Logos. – 2003. – №6. – S.117-132.

Bloch E. Das Prinzip Hoffnung. Bd I– Frankfurt am Main.: Suhrkamp, 1993. - 1085 s.

Habermas J. Faktizität und Geltung. Beitrage zur Diskurstheorie des Rechts und des demokratischen Rechtsstaat. – Fr.a.M.:Suhrkamp, 2003. – 704 s.

Habermas J. Legitimationsprobleme im Spätkapitalismus. - Frankfurt am Main:Suhrkamp Verlag,2002. -195 s.

Habermas J. Technik und Wissenschaft als «Ideologie». – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1999. – 170 s.

Habermas J. Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie. Was leistet die Sіstemforschung? Von Jürgen Habermas und Niklas Luhmann. – Frankfurt a.M., 1971. EA. Frankfurt, Suhrkamp, 1971. – 406 s.

Horkheimer M. Traditionelle und kritische Theorie. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 1999.- 230 s.

Lafontaine O. Fortschritt und Solidarität. – Bonn: Reinbek Verlag, 2008. – 228 s.

Marcou G. Die Regionalisierung in Europa. Regional Policy Series.-2010.-№ 4.-S. 7-18.

Reichelt H. Neue Marx-Lektüre. Zur Kritik sozialwissenschaftlicher Logik.- Hamburg, 2008. – 384 s.

Rosamond B. Theories of European Integration. - Basingstoke; London: Macmillan Press Ltd, 2014. – 232 p.

Sintschenko V. Welches Wirtschaft Wissen? Welche Soziale Gesellschaft?// WISSENSGESELLSCHAFT. Textbeitrag «Gut zu Wissen». – № 11. – 2016. – S. 67-78.

Wildavsky A. Federalism and Political Culture (ed. By D.Schleicher & B.Swedlow). – New Brunswick/New York: Transaction Publichers, 2008 .– 138 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Адорно Т., Хоркхаймер М. Диалектика просвещения. – М., СПб.:Медиум, Ювента, 1997. – 312 с.

Андерсон Б. Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма. – М.: «КАНОН-Пресс-Ц», 2001. – 288 с.

Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. - М.:Прогресс, 1995. - 323 с.

Зинченко В.В. Идеологемы бессознательного. Социально-психологическое измерение индивидуальных, политических и экономических девиаций  общественного развития // «Alma Mater» (Вестник высшей школы). – №7. –  2012. – 120 с.– С.6-11.

Достанко Е.А. Генезис теорий европейской интеграции//Европейская интеграция: процессы углубления и расширения. - 1999. - №1. – С. 7-41.

Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии Развитого Индустриального Общества. – М.: «REFL-book», 1994. –  368 с.

Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність. - К.: Основи, 1994. - 224 с.

Урвин Д.В., Роккан С. Политика территориальной идентичности. Исследования по европейскому регионализму // Логос. – 2003. - №6. – С.117-132.

Bloch E. Das Prinzip Hoffnung. Bd I– Frankfurt am Main.: Suhrkamp, 1993. - 1085 s.

Habermas J. Faktizität und Geltung. Beitrage zur Diskurstheorie des Rechts und des demokratischen Rechtsstaat. – Fr.a.M.:Suhrkamp, 2003. – 704 s.

Habermas J. Legitimationsprobleme im Spätkapitalismus. - Frankfurt am Main:Suhrkamp Verlag,2002. -195 s.

Habermas J. Technik und Wissenschaft als «Ideologie». – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1999. –  170 s.

Habermas J. Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie. Was leistet die Sіstemforschung? Von Jürgen Habermas und Niklas Luhmann. – Frankfurt a.M., 1971. EA. Frankfurt, Suhrkamp, 1971. – 406 s.

Horkheimer  M. Traditionelle und kritische Theorie. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 1999.- 230 s.

Lafontaine O. Fortschritt und Solidarität. – Bonn: Reinbek Verlag, 2008. – 228 s.

Marcou G. Die Regionalisierung in Europa. Regional Policy Series.-2010.-№ 4.-S. 7-18.

Reichelt H. Neue Marx-Lektüre. Zur Kritik sozialwissenschaftlicher Logik.- Hamburg, 2008. – 384 s.

Rosamond B. Theories of European Integration. - Basingstoke; London: Macmillan Press Ltd, 2014. – 232 p.

Sintschenko V. Welches Wirtschaft Wissen? Welche Soziale Gesellschaft?// WISSENSGESELLSCHAFT. Textbeitrag «Gut zu Wissen». –  № 11. – 2016. – S. 67-78.

Wildavsky A. Federalism and Political Culture (ed. By D.Schleicher & B.Swedlow). – New Brunswick/New York: Transaction Publichers, 2008 .– 138 p.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2017 А. В. Білецька

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941