Cвітоглядні засади державної незалежності в контексті історичних подій в Україні і Польщі та євроінтеграційного поступу
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.124887Ключові слова:
християнський світогляд, світоглядна дезорієнтація, церква, патріотизм, історична правда, прощення, духовно-культурна самоідентифікаціяАнотація
Актуальність дослідження зумовлена сучасними кризовими явищами у світоглядній сфері європейського світу загалом, і в Україні зокрема, стратегічний розвиток якої спрямований у євроінтеграційному руслі. Постановка завдання – передбачає аналіз таких негативних світоглядних факторів, якими є дезорієнтація, розмитість, фальшивість змісту, релятивізм, помилковість інтерпретацій тощо, а також виявлення світоглядних передумов щодо здобуття державної незалежності з точки зору історичної ретроспективи. Головна мета статті полягає у порівняльно-історичному розгляді світоглядних пріоритетів і протиріч польського і українського народу в контексті непростих взаємини за умов геополітичного сусідства і стратегічного партнерства, а також ґрунтується на необхідності визначення історичної правди як у взаєминах двох народів, з метою успішного внутрішнього розвитку, так і для вироблення стратегії розвитку української держави, незалежність і цілісність якої знаходиться під загрозою донині. Виділення недосліджених частин загальної проблеми проведено на основі широкого масиву світоглядних наукових розвідок, в яких світоглядні пріоритети українського народу вивчені, переважно, безвідносно до європейського і західнослов’янського контексту, адже засади східного православного світорозуміння, світовідчуття і т.п. мають як суголосні пріоритети, так і суттєву специфіку щодо загальноєвропейських, а в нашому дослідженні – польських, сформованих вселенським християнством (католицизмом). Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про активну зацікавленість і широке вивчення проблеми світоглядних засад, що підтверджено як вітчизняними розвідками (А. Колодного, Л. Филипович, П.Яроцького, В.Жадька, В.Воронкової), так і новітніми дослідженнями провідних вчених світу (Паризька декларація, доповідь Римського клубу). Методологія передбачає використання системного, структурно-функціонального, компаративного, герменевтичного, аксіологічного та інших методів і підходів, які дозволили глибоко проаналізувати окреслені проблеми і сформулювати оптимальний шлях формування світоглядних пріоритетів українського народу через відродження соціальної ролі родини, реформованої освіти, церкви, громадських організацій тощо. Виклад основного матеріалу представлено у контексті історичних фактів і подій, постійно звертається увага на осмислення їх світоглядних передумов і наслідків, що впливали на становлення громадянського суспільства західного світу, зокрема, Польщі, а також сучасного стану і перспектив функціонування світоглядних пріоритетів українського народу, що засвідчує його істотну пов’язаність з християнством, а саме, з його морально-етичним змістом.
Можливості філософського аналізу дозволили сформулювати теоретичні висновки та розробити практичні рекомендації щодо вироблення стратегічної концепції оптимальної і гармонійної взаємодії двох народів, перспектив розвитку, які пов’язані з розбудовою справжньої Європи, в «яку можна вірити»Посилання
Andrzej Szyjewski. Światopogląd a religia. Na marginesie seminarium profesora Włodzimierza Pawluczuka [w:] Światopogląd; między transcendencją a codziennością. Księga jubileuszowa na 70-lecie urodzin Profesora Włodzimierza Pawluczuka, (red.) I. Borowik, H. Hoffmann, Kraków 2004, s. 32-44 [in Poland].
The Paris statement a Europe we can believe in https://thetrueeurope.eu/ [in France].
Ernst Ulrich von Weizsäcker, Anders Wijkman. Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. 1st ed. 2018, XIV, 220 p. 46 illus., 42 illus. in color [in USA].
Jan Paweł II, Pamięć i tożsamość, Znak, Kraków 2005, s. 91-92 [in Poland ].
Henryk Hoffmann, Religioznawstwo a filozofia religii wobec badań nad religią [w:] Szkice religioznawczo-filozoficzne, H. Hoffmann (red.), "Nomos. Kwartalnik Religioznawczy” 55-56 (2006), s. 7-9. [in Poland].
Ks. dr hab. Sławomir Nowosad. W poszukiwaniu człowieka w człowieku. Chrześcijańskie korzenie nadziei, Lublin: TN KUL 2012 [in Poland].
Rafał Łętocha. Tendencje separatystyczne w Europie Zachodniej [w:] Granice wolności, red. A. Bartuś, Oświęcim 2015, ss. 33-42, [in Poland].
Rafał Łętocha. Rytuał i demokracja : racjonalne i irracjonalne pierwiastki demokracji masowej, „Pro Fide Rege et Lege” 2016 nr 75-76 [in Poland].
Ryszard Legutko. Esej o duszy polskiej. Ośrodek Myśli Politycznej, 2008, 144 s. [in Poland].
Ryszard Legutko. Triumf człowieka pospolitego (2012); wydanie jęz. ang.: The Demon in Democracy: Totalitarian Temptations in Free Societies, Encounter Books, Nowy Jork 2016. [in USA]
Wojciech Konończuk. Czas na doktrynę postgiedroyciowską wobec Ukrainy: Nowa Europa Wschodnia, 2018 nr 1 [in Poland].
Voronkova, V. G. (2012). Philosophy the development of modern society: theoretical and methodological context. Monograph. Zaporizhzhya : RVV ZDIA, 2012. 262 s. [in Ukraine].
Zhadko V. Language as a factor in the formation of the ideological and mental motivation of human activity (comparative analysis of the content of nouns in the Ukrainian and Russian languages). Zaporizhzhya: ZDMU. 2015. 194 p. [in Ukraine].
Zhadko V.A. Socio-spiritual dimensions of ideological consciousness. Zaporizhzhya, 1997.166 p. [in Ukraine].
Zhadko V.A. The phenomenon of women's holiness in Christianity: philosophical and religious aspects: monograph / Zhadko V. A, Makushinskaya G.P. Zaporizhzhya, ZDIA. 2017. 192 p. [in Ukraine].
New Testament of Our Lord Jesus Christ: From the 4th Complete Translation of the Bible / Transformation from the ancient Greek Orthodox Church of Raphael Turkonyak. – К.: Ukrainian Bible Society, 2003. 317 p. [in Ukraine].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Г. П. Макушинська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)