Філософські трансформації дихотомії «дух-тіло» у самосвідомості ренесансу

Т. В. Тесленко

Анотація


В статті представлено філософсько-літературне дослідження ролі дихотомії духу і тілав епоху Відродження, зумовлене репрезентацією формидуаплізму, що акцентує його тіло, яке здатне виконувати складні форми когніціїї; тіло, що надихало і філософів, і письменників Відродження в їх проголошенні артистично-субєктивістського образу людини.Актуальінсть філсосоького дослідження в тому, що «Титани Відродження» представлялиспособипоясненнярозуму і тіла людини у тісному зв’язку духовного і матеріального, в єдності гуманістичного трактування людини, що володіє і досконалим тілом, і високою духовністю. Дихотомія «дух/розум–тіло»переосмислюється в Ренесансі з відходом від платонічних позицій античної філософії, не співпадаючи при цьому з дуалізмом тіла і розуму у працях реформаторів Церкви, що продовжували традиції середньовічних підходів до проблеми людини.Мета наукового дослідження – в особливому аналізі своєрідності дихотомії «дух-тіло» у філософії і культурі Ренесансу. Методологія дослідження побудована на основі комплексного підходу, що зумовлено міждисциплінарним характером даної роботи. Порівняльно-істочинйи метод, що використовується в даному дослідженні, слід уявити як ідентифікацію та експлікцаію системно пов’язаних культурних рис і виявлення глибинних факторів, що визначають їх взаємозв’язок. Наукова новизна дослідження – у розкритті сутності ренесансної концепції людини в аспектах дуалізму духу і тіла, в їх репрезентації як у філософських працях, так і в художніх творах письменників та поетів Відродження. Виснвоки дослідження акцентуалізують ідею про те, що «титани Відродження», прославляючи людину в її активній життєдіяльності і, завдяки вільній волі, визнали наявність невизначеності в самій людині як втілення бунту і вини, добра і зла, «моменту» розриву порядку і гармонії

Ключові слова


«virtu»; гуманістичні цінності; «vita activa»; індивідуальність; образ людини; культура; література

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Andreev, M. L. (2005). Innovatsiya ili restavratsiya: kazus Vozrozhdeniya // Vestnik istorii, literaturyi, iskusstva. Otdnie ist. - filol. nauk RAN. M.: Sobranie; Nauka. T. 1. 84-97 [in Russian].

Batkin, L. M. (1986). Na puti k ponyatiyu lichnosti: Kastilone o «gratsii» // Kultura Vozrozhdeniya i obschestvo. M. 86-95[in Russian].

Vlasova, T.I. (2006). Formirovanie gendernyih stereotipov v zapadnoevropeyskoy filosofii. K.: Geneza. 296 s. [in Russian].

, E. (1986). Problemyi italyanskogo Vozrozhdeniya. M.: Progress. 396 s. [in Russian].

Losev, A. F. (1982). Estetika Vozrozhdeniya. M.: Myisl. 623 s. [in Russian].

Petrov, M. T. (1989). Problema Vozrozhdeniya v sovetskoy nauke. L.: Nauka. 239 s. [in Russian].

Revyakina, N. V. (1976). Uchenie o cheloveke italyanskogo gumanizma Dzhanotstso Manetti // Sb. Iz istorii kulturyi srednih vekov i Vozrozhdeniya. M.: Nauka. 243-275 [in Russian].

Fuko, M. (2004). Arheologiya. SPb.: ITs «Gumanitarnaya Akademiya»; Universitetskaya kniga. 416 s. [in Russian].

Hlodovskiy, R. I. (1982). Dekameron. Poetika i stil: monografiya // R.I. Hlodovskiy – Dekameron. Poetika i stil. 353 s. [in Russian].

Horolska, T. A .(2006). Kultura – Lyudina – FIlosofIya // AktualnI problemi duhovnostI. ZbIrka naukovih prats. Vipusk 7. Kriviy RIg: Vidavnichiy dIm. 3-11 [in Ukrainian].

Allen, J. W. (1969). The History of the Political Thought in the Sixteenth Century.– London: Methuen and Co. 525 p. [in English].

Charalampous, C. (2015). Rethinking the Mind – Body Relationship in Early Modern Literature, Philosophy and Medicine: The Renaissance of the Body: London and New York: Routledge, 2015. 180 p. [in English].

Leahey, T. H. (2000). Psychology: Renaissance through the Enlightenment // Encyclopedia of psychology. Vol. 6. Washington: American Encyclopedic Association. 386-394 [in English].

Ryle, G. (2009). The Concept of Mind. London and New York: Routledge. 324 s. [in English].

Tanney, G. (2009). Retrenching Ryle: A Critical Discussion of the Concept of Mind // Ryle G. The Concept of Mind. London and New York: Routledge. IX-LVII. [in English].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Андреев М. Л. Инновация или реставрация: казус Возрождения // Вестник истории, литературы, искусства. Отд-ние ист. - филол. наук РАН. М.: Собрание; Наука. Т. 1, 2005. C. 84-97.

Баткин Л. М. На пути к понятию личности: Кастильоне о «грации» // Культура Возрождения и общество. М.: 1986. С. 86-95.

Власова Т.И. Формирование гендерных стереотипов в западноевропейской философии. К.: Генеза, 2006. 296 с.

Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. М.: Прогресс. 1986. 396 с.

Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. М.: Мысль, 1982. 623 с.

Петров М. Т. Проблема Возрождения в советской науке. Л.: Наука,1989. 239 с.

Ревякина Н. В. Учение о человеке итальянского гуманизма Джаноццо Манетти // Сб. Из истории культуры средних веков и Возрождения. М.: Наука, 1976. С. 243-275.

Фуко М. Археология. СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия»; Университетская книга, 2004. 416 с.

Хлодовский Р. И. Декамерон. Поэтика и стиль: монография. М ., 1982. 353 с.

Хорольська Т. А. Культура – Людина – Філософія // Актуальні проблеми духовності. Збірка наукових праць. Випуск 7. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. С. 3-11

Allen J. W. The History of the Political Thought in the Sixteenth Century. London: Methuen and Co., 1969. 525 s.

Charalampous C. Rethinking the Mind – Body Relationship in Early Modern Literature, Philosophy and Medicine: The Renaissance of the Body: London and New York: Routledge, 2015. 180 s.

Leahey T. H. Psychology: Renaissance through the Enlightenment // Encyclopedia of psychology.Vol. 6.Washington: American Encyclopedic Association. 2000. P. 386-394.

Ryle G. The Concept of Mind. London and New York: Routledge, 2009. 324 p.

Tanney G. Retrenching Ryle: A Critical Discussion of the Concept of Mind // Ryle G. The Concept of Mind. London and New York: Routledge, 2009. P. IX-LVII.





DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.130592

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2018 Т. В. Тесленко

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941