Етимологія та смислові ознаки терміну «художньо-творча активність» в контексті розвитку особистості
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.130607Ключові слова:
художньо-творча активність, особистість, тезаурус та смислові ознаки, психоаналітичні засади, гуманістичні теорії, діяльнісний підхід, системно-структурний підхідАнотація
Актуальність дослідження розглядається у площині еволюції суспільства та особистості. Суперечності між напрямками розвитку системи освіти та потребою самої особистості бути художньо-творчо активною актуалізують тему дослідження. Метою дослідження є уточнення етимології та смислових ознак терміну «художньо-творча активність» в контексті розвитку особистості. Завдання: розглянути значення терміну й систематизувати дефініції «художньо-творча активність», визначення джерел і механізмів розвитку «художньо-творча активності» особистості, що уточнюють його тезаурус. Методи дослідження:аналіз теоретико-методичних засад; узагальнення результатів визначення поняття «художньо-творча активність» особистості: категорію відображає обсяг і якість інформації, якою володіє наука про предмет дослідження і дозволить повно і систематизовано розкрити сутність дефініції для уточнення ключового поняття. Результати визначення поняття «художньо-творча активність» особистості: природна особливість особистості (А. Маслоу, К. Роджерс); здатність особистості реалізовувати природній потенціал (Е. Фром); джерело потреби особистості, що є підсвідомим інстинктом (З. Фрейд, К. Юнг); потреба у самовираженні (Д Фельдштейн); процес творчого самовираження в процесі творчої діяльності (Л. Виготський); прояв внутрішньої установки та внутрішньої мотивації (Д. Узнадзе); динамічна діяльність, динамічна сторона та момент відтворення діяльності (О. Лєонтьєв); характеристика особистості та джерело її перетворення (С. Максименко, О. Матюшкін); рушійна сила та джерело пробудження (О. Скрипченко); найвищий прояв особистості, прояву саморозвитку (О. Мєлік-Пашаєв, Я. Пономарьов); якісна та кількісна характеристика особистості (М. Боришевський); інтегративна якість особистості, що проявляється у самостійності (Г. Костюк); міра вираженності індивідуальних характеристик особистості (Л. Коган). Висновки -творчість особистості розглядається згідно трьох аспектів: як сукупність якостей особистості, в яких проявляється внутрішнє емоційне відношення суб’єкта до світу і до самого себе, його спосіб самовираження; як діяльність певного характеру, яка є проявом вищої ступені активності; активність реалізуються в процесі взаємодії особистості з навколишнім середовищем в діяльності і є відображенням цієї взаємодіїПосилання
Abushenko, V. L. (2001). Filosofija: vsemirnaja jenciklopedija / red. i sost. A. A. Gricanov. – Moskva:Harvest, Sovremennyj literator [in Russian].
Vojtko, V. I. (1982). Psihologicheskij slovar' (naukr..jazyke) / pod. red. V. I. Vojtko. Kiev : Vishha shkola [in Russian].
Gilford, Dzh. (1965). Tristoronyi ntellekta : psihologija myshlenija / sb. perevodov s nem. i ang. podred. A. A. Matjushkina. Moskva: Progress [in Russian].
Honcharenko, S. U.(1997). Ukrain skyipedahohichnyi slovnyk.Kyiv: Lybid [inUkrainian].
Zhytnik, T. S. (2016). Rozvytok khudozhnjo-tvorchoji aktyvnosti starshykh doshkiljnykiv zasobamy zhyvopysu. Candidate’sthesis. Kyiv [inUkrainian].
Zhytnik, T. S. (2015). Problema razvitiia tvorcheskoi aktivnosti v psikhologo-pedagogicheskoi literature. East European Scientific Journal,3 (3), 34–37 [inUkrainian].
Zhytnik, T. S. (2013). Khudozhnjo-tvorcha aktyvnist jjak osobystisnyj fenomen. Visnyk Instytutu rozvytku dytyny, 30, 129–133.
Karavanskyi, S. (2000). Praktychnyi slovnyk synonimiv ukrainskoi movy: 2-he vyd-niadopov. Kyiv: Ukrainska knyha[inUkrainian].
Kyrychuk, O. V. (1999). Osnovy psykholohii / zared. O. V. Kyrychuka, V. A. Romentsia: 4-te vyd. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Mishchykha, L. P. (2004).Psykholohii atvorchosti: navch. posib. dliastud. VNZ. Ivano-Frankovsk: Hostynets [in Ukrainian].
Oleksenko, R. I. (2016) Aksiodukhovnaya sostavlyayushchaya v stanovlenii i garmonizatsii sotsiokulturnogo bytiya cheloveka / R. I. Oleksenko, V. V. Molodychenko, G. G. Taranenko // Gumanіtarniy vіsnik Zaporyzkoy derzhavnoy іnzhenernoy akademyy. Vip. 65. [in Ukrainian].
Oleksenko, R. I. (2017). Osobystist v osvitnomu seredovyshchi, yake dynamichno transformuietsia / R. I. Oleksenko, Yu. A. Vasiuk // Filosofski obrii. Vyp. 37. [in Ukrainian].
Prykhodko, Yu. O., Yurchenko V. I. (2012). Psykholohichnyi slovnyk-dovidnyk : navch. posibnyk. Kyiv: Karavela [in Ukrainian].
Sovetskijj enciklopedicheskij slovar' / pod. red. A. M. Prohorov, A. A. Gusaev: 4-e izd. dopol. (1987). Moskva: Sov. Jenciklopedija [in Russian].
Fel'dshtejn, D. I. (1996). Psihologijar azvivajushhejsja lichnosti: monografіja. Moskva: Izd-voinst. prak. psihol. [in Russian].
Frejd, Z. (1990). Psihologija bessoznatel'nogo / podred., avt. vstup. st. M. G. Jaroshevskij. Moskva: Prosveshhenie [in Russian].
Fromm, Je. (2006). Anatomija chelovecheskoj destruktivnosti / per. s nem. Je. Teljatnikovoj.Moskva: AST MOSKVA [in Russian].
Hell L., Zigler, D. (1997). Teorii lichnosti: monografіja. Sankt Peterburg: PiterPress[in Russian].
Jengel'mejer, P. K. (1910). Teorija tvorchestva: monografіja. Sankt Peterburg: Obrazovanie [in Russian].
Jung, K. G., Nojmann, Je. (1998). Psihoanaliz i iskusstvo: monografіja. Moskva: Refl-buk, Vakler[in Russian].
Guilford, J. P. (1975). Creativity: a quarter century of progress. Journal Perspectives in Creativity.іssue9, 37–59.
Maslow, A. H. (1967). A theory of metamotivation: thebiological rootingofthe value-life. Journal humanistic Psychol. іssue7, 93‒127.
Mednick, S. A. (1962). The associative basis of the creative process. Journal Psychological Review.Vol 69 (3), 220‒232.
Rogers, С. R. (1975). Empatic: An Unappreciated Way of Being. Journal The Counseling Psychologist, Vol. 5, 2, 2–10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Т. С. Житнік
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)