Розвиток інформаційно-технологічної сфери та її вплив на формування цифрового світогляду та цифрової ідеології сучасної людини
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177704Ключові слова:
інформаційно-технологічна сфера, цифрова людина, цифровий світогляд, ІТ-технологіїАнотація
Тема, що обрана для розгляду, є надзвичайно актуальною, тому що сучасний світ невпинно розвивається і впливає на технологічні можливості інформаційно-комунікаційних технологій. На перманентний розвиток інформаційно-технологічної сфери постійно впливають технічні та технологічні інноваційні прийоми і засоби технологізованого світу, які відбиваються на світогляді та ідеології сучасної людини. Рівень цифрового світогляду та ідеології сучасної людини повинен включати обізнаність та високу технологічну підготовку, щоб діяти у цифровому світі, функціонувати у добре функціонуючих комунікаційних межах по всій країні. Аналіз останніх досліджень і публікацій – ми спираємося на останні роботи у світі цифрових технологій, а саме Марка Гудмена «Злочини майбутнього», Макса Тегмарка «Життя 3.0. Доба штучного інтелекту», Стівена Пінкера «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу», Алекса Росса «Індустрії майбутнього», Кевіна Келлі «12 технологій, що формують наше майбутнє», Еріка Бріньолфссона і Ендрю Макафі «Друга епоха машин. Робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій» та ряд робіт вітчизняних авторів - О.Кивлюк, О.Сосніна, О. Пунченка, в яких досліджуються дотичні теми до цієї проблеми. Методи - сукупності знань про системи складності, так як цифрова ера вимагає системного мислення у нових категоріях, щоб краще зрозуміти й вдосконалювати технологічні процеси. Системна динаміка може потужніше впливати на розвиток технологічного світу та ідеологію і світогляд сучасної людини, ніж параметри окремих її компонентів. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присв’ячується означена стаття. В основі дослідження – теоретичні і практичні аспекти цифрового світогляду та ідеології сучасної людини, що має сформуватися як системне мислення, що базується на циклічних взаєминах між компонентами системи та нелінійних причинно-наслідкових зв’язках усередині неї. Часто це дозволяє уникнути непередбачуваних наслідків, ризик виникнення яких зростає, коли компоненти розглядаються ізольовано. Постановка завдання – аналіз розвитку інформаційно-технологічної сфери та її вплив на цифровий світогляд та ідеологію сучасної людини. Мета статті – концептуалізація впливу інформаційно-технологічної сфери на цифровий світогляд та ідеологію сучасної людини, яке ми представляємо як системне діджиталізоване мислення. Результати дослідження. Доведено, що розвиток інформаційно-технологічної сфери впливає на позначення науково-технічних та інноваційних досягнень цивілізації, що трансформують реальність, і вимагають формування діджиталізованого світогляду та ідеології. Обґрунтовано, що розвиток інформаційно-технологічної сфери та формування цифрового світогляду та ідеології сучасної людини виступають каталізаторами збільшення інтелектуально-цифрових можливостей людини, здатної жити у цифрову еру.Посилання
Christopher, S. (2018). Total automation. How computer algorithms change life. Kyiv: Our format, 280.
Chang, H.-J. (2018). 23 things they don't tell you about capitalism. Kyiv: Nash format, 296.
James, P., Womack, D., Jones, T.and Rus, D. (2017). The machine that changed the world.” History of line production – dark weapons "Toyota" in automotive wars. Library Lin Institute. Kyiv: Pavlum, Lean Snicit Ukraine. 388.
Goodman, Marc (2019). Future crimes. Lane. with the English. I. Mazarčuk, j. Mašiko-Kharkov: Publishing: Morning: Fabula. 592.
Tegmark, Max (2017). Life 3.0. Being Human in the age of artificial Intelligence. New York Alfred A.Knopf.432.
Steven, Pinker (2018). Enlightenment Now. The Case for Reason, Science, Humanism, and Progress. New York: Viking. 560.
Alec, Ross (2016). The Industries of the Future. New York: Simon &Schuster. 320.
Kevin, Kelly (2017). The Inevitable. Understanding the 12 Techological Forces That Will Shape Our Furure. NY Penguin Books, 304.
Bryjolfsson, Eric and McAfee, Andrew. (2014). The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies. W.W.Norton Company, 236.
N. Katherine, Hayles (1999). How We Became Posthuman. Virtual Bodies in Cybernetics, Literature, and Informatics. Chicago London The University of Chicago Press, 426.
Maxton, Graeme and Randers, Jorden (2016). Reinventing Prosperity. Managing Economic Growth to Reduce Unemployment, Inequality, and Climate Change. A Repport to the Club of Rome. Vancouver: Grestone Books, 320.
Meadowz, Donella, Randers, Jorders and Meadows, Dennis. (2006). Limits to Growth The 30-Year Update. London∙Sterling VA 464.
Nikitenko, V. O. (2013). Geokulturni values in today's world development: a socio-philosophical dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 54, 266–280.
Nikitenko V. O. Human values as geocìnnostì global scale: the anthropological dimension. Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, 55, 131-138
Maksimeniûk M. Yu., Nikitenko V. O. (2016). Formation of the paradigm of information-communicative society as a kind of complex social systems, and the interaction between Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, 66, 266-278.
Maxton, Graeme and Randers, Jorden (2016). Reinventing Prosperity. Managing Economic Growth to Reduce Unemployment, Inequality, and Climate Change. A Repport to the Club of Rome. Vancouver: Grestone Books, 320.
O' Reilly, Tim (2018) Who knows what will be the future. Lane. with the english Yulia Kuzmenko. K.: Our format, 448.
Pozhuev, V. (2010). Understanding the place and role of information in modern society The humanitarian bulletin of the Zaporizhzhya State Engineering Academy. Issue.42 P.4-13
Ryzhova, I. (2011). Culture is the most fundamental way of human existence. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 46, 126–134.
Rogers, E. M. (2009). Diffusion of innovations. Kyiv: Publishing House: Kyiv-Mohylian Academy, 591.
Christopher, S. (2018). Total automation. How computer algorithms change life. Kyiv: Our format, 280.
Starzhinsky, V. P. (2016). Towards an Innovation Society. Minsk: RIVSh, 446.
Chang, H.-J. (2018). 23 things they don't tell you about capitalism. Kyiv: Nash format, 296.
Punchenko, O. P. and Voronkova, V. H. and Andriukaitiene, R. (2018). Sociodynamics of the globalizing world in its civilization dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 48–60.
Doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149652
Sosnin, O. V., Voronkova V. H., Nikitenko, V. O., Maksymeniuk, M. Yu. (2017). Informaitsino-komunikatyvnyi menedzhment: zarubizhnyi i vitchyznianyi menedzhment. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho, Vyd-vo «Politekhnika», 316.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Mykola Kyrychenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)