DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177708

Гуманістичний тип раціональності як чинник формування коеволюційно-інноваційної стратегії сталого розвитку людства

Mykola Kozlovets, Liudmyla Horokhova, Viktoriia Melnychuk

Анотація


Актуальність дослідження полягає в тому, що сучасна раціональність як значне досягнення цивілізації стає водночас і реальною загрозою для людства. Наука, виконуючи гуманістичну місію, разом з тим дегуманізує те, на що була спрямована : систему цінностей, освіту і культуру. Набуті знання часто використовуються для знищення довкілля і людства, а не для прогресу та добробуту. Порушення гармонії природного, соціального і духовного, недооцінка антропоцентричного виміру наукової раціональності поставили на межу буття Homo sapiens. У філософській та суспільній думці останнім часом особливої актуальності набуває проблема шляхів формування нового гуманістичного світовідношення і гуманістично орієнтованої науки, етичної раціональності. Аналіз літератури. Використані праці зарубіжних та вітчизняних авторів, в яких розпочато дослідження цієї проблеми: Р. Андрюкайтене, В. Вернадського, М. Вишневського, В. Воронкової, Ю. Габермаса, О. Грицанова, І. Касавіна, А. Корнієнко, К. Корсака, А. Лазаревича, В. Лекторського, А. Мерсьє, М. Моїсеєва, Р. Нугаєва, В. Ратнікова, О. Сосніна, В. Стьопіна, Ю. Нікітіної, М. Раца, Н. Реймерса, А. Толстоухова, О. Цира, В. Швирьова, В. Шупера. Мета статті –філософське осмислення нової раціональності як чинника формування коеволюційно-інноваційної стратегії розвитку сучасного світу. Завданням дослідження є аналіз сутності раціональності, характеристика її основних ознак та ролі у формуванні коеволюційно-інноваційної стратегії сталого розвитку людства. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що інтегрує сучасні напрацювання філософії, філософії науки, епістемолології, екології, етики та аксіології. Осмисленню складних проблем дихотомії "раціональне / ірраціональне", "еволюція / коеволюція", "криза / сталий розвиток" та їх вливу на гуманізацію наукового знання сприяло використання принципів історизму і глобального еволюціонізму, діалектичного методу, методів абстрагування, узагальнення й концептуалізації, а також методології та принципів синергетики.

Результати дослідження: у статті розглянуто сутність раціональності та обмеженість нині діючої її концепції, причини та особливості кризи раціонального усвідомлення сучасного світу,зумовленої дегуманізуючою роллю науково-технологічного прогресу. Обґрунтовано тезу, що ситуацію можна змінити, надавши науковому прогресу гуманістичного спрямування, сформувавши антропоцентричний вимір наукової раціональності. Людство повинно вирішити питання про раціональність з позиції гуманістичного світовідношення і створити нову модель науки. Підставою для розв’язання цієї проблеми може виступити сучасне розуміння гуманізму, що, у свою чергу, слугуватиме підґрунтям для виникнення новітнього типу раціональності. Саме раціональність, яка формується на основі етики гуманізму, спроможна стати стрижнем коевоційно-інноваційної стратегії сталого розвитку людства.

Висновки дослідження полягають у тому, що саме гуманістична раціональність, яка ґрунтується на коеволюційно-інноваційній етиці, забезпечує глобалізованому соціуму як системі високий рівень стійкості щодо руйнівного впливу криз, формування інноваційної орієнтації з врахуванням необхідності подолання потенційно небезпечного розриву між сучасними цивілізаціями – науково-технологічною і суспільно-гуманістичною.


Ключові слова


раціональність; ірраціональність; наука; наукова раціональність; типи раціональності; коеволюція; інновація; науково-технологічний прогрес; постнекласичний гуманізм

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Tolstoukhov, A. V. (2003). Globalnyі sotsialnyi kontekst i kultury eko-budushchego. Voprosy filosofii, 8, 49–63.

Kasavin, I. T., Lektorskii, V. A. and Shvyrev, V. S. (2005). Staryi i novyi ratsionalizm. Dialog kultur v globaliziruiushchemsia mire: mirovozzrencheskie aspekty. V. S. Stepin, A. A. Guseinov (Eds). Moskva: Nauka, 65−73.

Reimers, N. F.and Shuper, V. A. (1991). Krizis nauki ili beda tsivilizatsii? Voprosy filosofii, 6, 68–75.

Merse, Andre. (1989). Nauka stala agressivnoi… Dialogi prodolzhaiutsia: o vozmozhnykh posledstviiakh razvitiia sovremennoi nauki. Moskva: Politizdat, 7–14.

Stepin, V. S. (2003). Samorazvivaiushchiesia sistemi i postneklassicheskaia ratsionalnost. Voprosy filosofii, 8, 5–17.

Khabermas, Iu. (2000). Moralnoe soznanie i kommunikativnoe deistvie. SPb.: Nauka, 384.

Kornienko, A. A. and Kornienko, An. A. (2011). Gumanisticheskie kriterii ratsionalnosti v postneklasicheskoi nauke: kontseptsii novogo ponimaniia gumanizma. Vestnik Buriatskogo gosudarstvennogo universiteta. Vupysk 14. Filosofiia, sotsiologiia, politologiia, kulturologiia. Ulan-Ude: Izd-vo Buriatskogo gosuniversiteta, 25–30.

Cyra, O. V. (2019). Unikaljnistj jak forma zv’jazku ta zaperechennja u rozvytku typiv racionaljnosti. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 76, 56–68.

Lazarevich, A. A. (2008). Globalnoe kommunikatsionnoe obshchestvo. Minsk: Belorus. nauka, 350.

Vernadskii, V. I. (1991). Nauchnaia misl kas planetarnoe avlenie. Moskva: Mysl, 233.

Irratsionalizm. Vsemirnaia entsiklopediia: Filosofiia. A. A. Gritsanov (Ed.). (2001). Moskva: AST, Minsk: Kharvest, Sovremennyi literator, 435−436.

Nikitina, Iu. A. (2009). Izmenenie osnovanii ratsionalnosti kak faktor formirovaniia koevoliutsionno-innovatsionnoi strategii sotsiuma. Vestnik Buriatskogo gosudarstvennogo universiteta. Filosofiia, sotsiologiia, politologiia, kulturologiia. Ulan-Ude, Izd-vo Buriatskogo gosuniversiteta, 14, 58–62.

Lektorskii, V. A. (2004). Vozmozhna li integratsiia estestvennykh nauk i nauk o cheloveke. Voprosy filosofii, 3, 15−26.

Rats, M. (2002). Voinstvuiushchii ratsionalizm ili «razumnaia ratsionalnost». Voprosy filosofii, 6, 18–30.

Shakirova, E. Iu. (2012). Ratsionalizm: tupik ili vykhod iz krizisa? Novyi universitet: nauchnyi zhurnal. Seriia «Aktualnye problemy gumanitarnykh i obshchestvennykh nauk». Ioshkar-Ola, 9 (18), 21−25.

Nauka i kultura: materialy kruglogo stola (1998). Voprosy filosofii, 10, 3−21.

Ratnikov, V. S. (2004). Nauchnaia ratsionalnost: na puti k obnovleniiu kriteriev i idealov. Sententiae: Naukovi praci Spilky doslidnykiv modernoji filosofiji (Paskalivsjkogho tovarystva). Specvypusk 1 «Fenomen racionaljnosti» , 150–176.

Nugaev, R. M. (2002). Smena razvitykh nauchnyk hteorii: tsennostnye izmereniia. Voprosy filosofii,11, 13−26.

Vernadskii, V. I. (1988). Filosofskie mysli naturalista. AN SSSR, A. L. Ianshin (Ed.) etal., M. S. Bastrakova (Ed.) etal.Moskva: Nauka, 520.

Vernadskii, V. I. (1989). Biosfera i noosfera. Moskva: Nauka, 261.

Voronkova, V. H., Sosnin, O. V., Nikitenko, V. O. and Maksymenyuk, M. Yu. (2016). Filosofija informacijno-komunikatyvnogho suspiljstva: teoretyko-metodologhichnyj kontekst: monoghrafija. V. Gh. Voronkova (Ed.). Zaporizhzhia: Zaporizka derzhavna inzhenerna akademiya, 276.

Voronkova, V. H. (2016). The Formation of the Concept of Noosphere Development of Modern Society in the Conditions of Information Society. Philosophy and Cosmology, 16. Kyiv: ISPC, 179–191.

Andriukaitiene, R., Voronkova, V. H., Kyvliuk, O. P. and Nіkіtenko, V. A. (2018). Stanovlenie i razvitie smart-obshchestva kak vysokorazumnogo, vysokotekhnologicheskogo, vysokointellektualnogo. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 71, 17–26.

Voronkova, V. H., Kyvljuk, O. P. and Andriukaitiene, R. (2017). Konceptualizacija modeli noosfernogho rozvytku suchasnogho sociumu ta osvity informacijnogho suspiljstva. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 68, 33–48.

Vyshnevsjkyj, M. I. (2018). Filosofsjka osvita u kontekstiideji smart-suspiljstva. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 122–128.

Oleinikov, Iu. V. (2015). Stanovlenie novoi mirovozzrecheskoi paradigmi. Filosofskie nauki, 10, 53–60.

Korsak, K. V. and Korsak, Ju. K. (2018). Jedynyj shljakh porjatunku ljudstva vid totaljnogho kolapsu – nootekhnologhiji ta noonauky. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 28–38.

Weizsaecker, E. and Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. Springer, 220.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Mykola Kozlovets, Liudmyla Horokhova, Viktoriia Melnychuk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941