DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177718

Реалізація спортивної політики у муніципальних адміністраціях і радах: приклад Литви

Domas Kriščiūnas

Анотація


У Постанові Сейму Литовської Республіки про утвердження Державної стратегії розвитку спорту на 2011-2020 роки відмічається важливість створення і удосконалення горизонтальної структури державного управління спортом, яка включає в себе багато напрямків державного управління та муніципальні установи, що дозволить розширяти співпрацю з неурядовими спортивними організаціями і приватним сектором спортивної діяльності. Планується створення правових та економічних умов для розвитку активного і здорового образу життя, швидкого розвитку універсальних спортивних клубів і здорового образу життя, швидкого розвитку універсальних спортивних клубів як основних суб’єктів національної спортивної системи, щоб сприяти їх вкладу в неформальне спортивне товариство і зайнятість дітей і молоді, розвиток різних видів спорту, взаємодію аматорського і професійного спорту. У зв’язку з цим були поставлені завдання щодо створення багаторівневої системи стратегічної співпраці з неурядовими спортивними організаціями (федераціями), зі структурами державного управління, розширення співпраці між муніципальними установами у сфері спорту, уповноважених Урядом Литовської Республіки (далі урядом), з включенням Національної програми розвитку спорту для всіх, підвищення життєздатності товариств через спорт, забезпечення здорового образу життя і розвиток спортивної інфраструктури через посердництво територіального планування та інвестиційних програм; створення і ровиток системи державно-приватного партнерства у сфері спорту; співпраці між установами всіх областей управління шляхом розвитку і реалізації фізичної активності, здорового образу життя і працездатності, соціальної згуртованості черз посередництво спорту, зайнятості у сфері дозвілля і соціальної профілактики та інших міжвідомчих програм. Реалізація стратегії особливо актуальна на рівні діяльності муніципальних адміністрацій і рад, яким делеговані функції для реалізації спортивної політики. Проблеми у реалізації спортивної політики аналізуються вченими і законотворцями спортивної політики (Tukkula, 2016; Pollitt and Bouckaert, 2003, Houlihan, 2005, Grix et al, 2018 и др.). Метою дослідження є аналіз того, як формується і реалізується спортивна політика Литовської Республіки у діяльності муніципальних адміністрацій і рад. Методи дослідження - аналіз наукової літератури, аналіз законів системи спортивного менеджменту. Результати і висновки дослідження. Реальна роль муніципалітетів і пріоритетність розвитку суспільного спорту, підвищення життєздатності товариств, не були реалізовані. Роь приватного бізнесу у спортивній інфраструктурі з метою розвитку спортивного руху і співпраці з соціально відповідальним бізнесом, незалежна роль клубів і неурядових організацій у якості пріоритету залишається недостатньо осмисленою і нездійсненою. При функціональному розділенні видів діяльності у процесі спортивної політики всі ланцюги взаємодії між організаціями, що діють у межах своїх компетенцій, повинні діяти у межах реалізації законів і стратегічних цілей спортивної політики. Для досягнення цих цілей діяльність установ залежить від політчиних рішень, що приймаються сумісно з центральним урядом, державних програм і проектів. Важливо, щоб виконавчим структурам були делеговані рівні функції, а реалізація політики здійснювалась послідовно в усіх сферах республіки. Удосконалення процесу реалізації спортивної політики і пошук підвищення ефективності муніципальних адміністрацій і рад повинні бути головною метою всіх установ, що приймають в них участь. Вся система установ, що займаються розробкою і реалізацією спортивної політики, надзвичйно централізована. Інституційні відмінності в управлінні і вирішенні структурних проблем між національними і муніципальними організаціями є великими. Це негативно впливає на стан муніципальних територіальних спортивних підрозділів, коли гранти розподіляються з державного бюджету у процесі відбору спортсменів, медико-технологічних досліджень перспективних спортсменів, створення спортивних баз тощо.


Ключові слова


спортивна політика; муніципальна адміністрація; муніципальні ради

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Čingienė, V., Laskienė, S. Lietuvos visuomenės sveikatinimo per sportą politikos įgyvendinimo aktualijos ,,Europos Sąjungos fizinio aktyvumo gairių“ kontekste. Sveikatos politika ir valdymas. Health Policy and Management, 1(6), 116–124

Houlihan, B. (2005). Public Sector Sport Policy: Developing a Framework for Analysis. International Review for the Sociology of Sport, 40 (2), 163–185. https://doi.org/10.1177/1012690205057193

Grix, J., Lindsey, I., De Bosscher V.and Bloyce, D. (2018) Theory and methods in sport policy and politics research, International Journal of Sport Policy and Politics, 10:4, 615-620, DOI: 10.1080/19406940.2018.1537217

Katz, N., D. Lazer, D. H. and Arrow, N. (2004). Network theory and small groups. Small Group Research, 35 (3), 307-332

Lietuvos Respublikos seimo nutarimas dėl 2011–2020 metų valstybinės sporto plėtros strategijos patvirtinimo, m. kovo 24 d. Nr. XI-1296, Vilnius.

Murauskas, P., Trumpytė, R., Muravjovas, S. (2016). Skaidrumo treniruočių planas. pagrindinės sporto finansavimo rizikos. Studija. „Transparency International“ Lietuvos skyrius.

Pollitt, Ch.; Bouckaert, G. (2003). Viešojo valdymo reforma. Lyginamoji analizė. Vilnius: Algarvė.

Takkula, H. (2016). Integruotas požiūris į sporto politiką: geras valdymas, prieinamumas ir sąžiningumas. Europos parlamentas, Kultūros ir švietimo komitetas. Prieiga per internetą: http://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-8-2016-0381_LT.html redirect.

Vietos savivaldos įstatymas. https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/TAR.D0CD0966D67F/QcdXUtPrGk [žiūrėta 2019.03.04].

Bilohur V. (2018). Conceptial sport formation as a sociasystem, social institute and social movement in conditions of globalization. Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy, 73, 13-24.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Domas Kriščiūnas

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941