Розвиток культурної і спортивної діяльності у сільській місцевості
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177740Ключові слова:
товариства, сільські товариства, розвиток, культурні послуги, спортивні послугиАнотація
У великих і невеликих сільських поселеннях, незалежно від привернення уваги до туристичної діяльності, культурне життя вимирає, ініціатива людей є низькою, тому що приваблива сила міста є назвичайно великою. Багато жителів етнографічних сіл не розуміють, що вони живуть у важливій для держави міцевості. Проте місцева генерація людей соромиться місцевих традицій, фольклору. Низький рівень естетичного виховання (як музики, так і мистецтва, дизайну, архітектури) та можливостей організації художніх свят для молодого покоління, що перетворює їх на споживачів культури самого низького рівня
Актуальність дослідження. Персонал литовських культурних центрів - група, що об’єднує майже три тисячі людей, запрошених осмислити дозвілля сільських жителів, щоб створити умови для розвитку самодіяльності. 882 заміських культурних центрів у селах, поселеннях і маленьких сільських центрах є установами універсального використання чи установами специфічної діяльності. Їх діяльність вибудовується у залежності від того, які тардиції склалися та які амбіції тих, до яких відносяться місцеві культурні і спортивні відідли району чи общини. Проте не знайдемо центру, у якому б не співали, не танцювали, не святкували ті чи інші події, не відкривалися б виставки. Більш інтенсивна діяльність відкривається у районних центрах, а влітку - на курортах. Тут більше місця, більше спеціалістів культури, більше товариств. Сільські і місцеві установи культури, які постійно спілкуються зі школами, бібліотеками, релігійними общинами і спортивними клубами, також отримують більше результатів. Проте з теоретичної точки зору доцільно перейти до конкретних даних. Самозайняті члени сільських общин зіткнулися з проблемою охорони здоров’я. Недостатня увага приділяється розвитку особистої відповідальності за своє здоров’я і пропаганду здорового образу життя: правильного харчування, активного відпочинку, менш загрозливого для здоров’я оточуючого середовища, відмови від шкідливих звичок і т.п. Важливо розвивати фізично активне і здорове суспільство, усвідомлювати важливість здорового образу життя, створювати достойні умови для дозвілля, зайняття спортом і покращення здоров’я сільського населення, прискоряти розвиток служб фізичного виховання і спорту у сільських місцевостях Литви, підвищувати якість спортивних послуг, надаючи сільським жителям широкі можливості задовольняти свої потреби. У статті розглядається проблема недостачі культурних і спортивних послуг у сільських общинах. Аналіз проблеми базується на статистичних даних робіт Александравічюса і Жуковського (2011), Баршаускене, Лелюгене (2014), Кроебера А., Клуххон (1952), Нефа (2007, 2008), Паулікас, Адомоніс (2003), Путнм (2001) та на документах, що регламентують діяльність сільських общин.
Методологія дослідженя. Мета дослідження - виявити чинники розвитку культури і спорту у сільській місцевості. Задачі дослідження: описати розвиток культурно-спортивних послуг у контексті діяльності сільських товариств; виявити найбільш значущі чинники розвитку культурних і спортивних послуг у сільській місцевості. Для досягнення цілі викорстовується аналіз і узагальнення наукової літератури, правових документів, інших джерел інформації та статистичних даних.
Виновки. Заходи, що проводяться організаціями сільських товариств, включають ширкий спектр суспільних потреб, включаючи організацію культурних і спортивних заходів, покращення допомоги у сфері управління оточуючим середовищем та інше. Основною проблемою діяльності сільських товариств є стан об’єктів соціальної інфраструктури, тому процес створення універсальних багатофункціональних центрів є одним з важливих інструментів розвитку сільських общин, а, отже, розвитку культурної і спортивної діяльності.
Посилання
Aleksandravičius, A., Žukovskis, J. (2011). Kaimo bendruomenių raida ir jų veiklos tikslai: siekiant darnumo visuomenėje. Management theory and studies for rural business and infrastructure development, 1 (25).
Baršauskienė V., Leliūgienė, I. (2001). Sociokultūrinis darbas bendruomenėje. Kaunas: Technologija.
Bilohur, V. (2013). The Philosophy of Sport as a New Science Area and New Educational Discipline. Humanitarian Bulletin of the Zaporizhzhia State Engineering Academy, 54, 138 – 154.
Bilohur, V. (2018). Conceptial sport formation as a socia; system, social institute and social movement in conditions of globalization. Humanitarian Bulletin of the Zaporizhzhia State Engineering Academy, 73, 13 – 24.
Jasaitis, J. (2014). Kaimiškųjų vietovių strateginis valdymas. Metodinis leidinys savivaldybių darbuotojams. BMK leidykla, Vilnius.
Kroeber A., Kluckhohn C. (1952). Culture: A Critical Review of Concepts and Definitions . New York, NY: Vintage.
Lietuvos Respublikos vietos bendruomenių savivaldos politikos pagrindų įstatymas, 2016 m. birželio 9 d. Nr., Vilnius.
Nefas , S. (2007) Funkcionali vietos bendruomenė Lietuvos kaimuose ir miesteliuose. Daktaro disertacija. Vilnius: MRU.
Nefas, S. (2008). Lietuvos kaimų ir miestelių vietos bendruomenių funkcionalumą lemiantys veiksmai. Viešoji politika ir administravimas, 23.
Paulikas, V., Adomonis, V. (2003).) Vietos savivalda ir sprendimų priėmimas. Viešoji politika ir administravimas, 4, 66-73. .
Putnam, R. D. (2001). Kad demokratija veiktų. Vilnius: Margi raštai.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Lina Jaruševičienе
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)