DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177746

«Нове Просвітництво»: нова фрактальність у трансформаційних процесах освіти

Oleg Punchenko, Valentyna Voronkova, Pavel Vodop'yаnov

Анотація


Анотація. Актуальність дослідження відображає єдність вимог Пекінського філософського конгресу «Навчатися бути людиною» та Ювілейної доповіді «Римського Клубу» «Come On! Капіталізм, короткозорість, населення та руйнування планети» (2018 р.), у яких процеси трансформації соціосфери розкриваються з позицій необхідності докорінної ломки духовно-морального світу людини, її світогляду. Фундаментом цих перетворень є перехід в освіті, як іпокрена наших знань, джерело, яке втамовує спрагу у них, до «нового Просвітництва», як вирішального фактору, навчання людини бути нею. Мета статті полягає в обґрунтуванні закономірного та необхідного становлення «нового Просвітництва», розкрити архітектоніку його змісту. Задачі дослідження: у контексті поставленої мети розкрити фактори, які обумовлюють необхідність переходу в освіті до «нового Просвітництва», його якісну відмінність від Просвітництва ХVII–XVIII ст..; охарактеризувати нові зміст «пов’язаності» в освіті на основі використання нових інформаційних технологій; проаналізувати процес формування нового духовно-морального світогляду спеціаліста на універсальних цінностях людства; акцентувати увагу навчає мого на фокусуванні знань стійкого розвитку, як детермінуючого фактору глобальних проблем людства, через взаємозв’язок навчальних дисципліни; важливою складовою виступають вимоги формування нового інтегрального мислення, інноваційного за своєю сутністю та якісно відмінного від аналітичного. Зазначається, що перехід на шлях інтегрального мислення сприяє з’єднанню, погодженню, організації в єдине ціле фрагментів досліджуваного об’єкта. Таке мислення характеризується стабільністю, варіативністю, воно оригінальне своїми зв’язками з наукою та освітою, методологічною дією на індивідуальну та суспільну свідомість. Інтегральне мислення відображає якісно новий рівень інтелекту. Методи дослідження. Заради дослідження сформульованої мети та конструктивного вирішення поставлених задач, у статті використовуються метод абдукції, аналізу та синтезу, історичного та логічного, синергетичний підхід.

Результати дослідження. Репрезентовано нову парадигму освіти – ноосферо-інформаційну, відповідні фрактальності «нового Просвітництва», як його здібності відтворювати себе у змінюваному масштабі. Зміна масштабів соціосфери обумовлена її глобалізацій ними процесами. Експліковано зміст «нового Просвітництва» як якісно нового рівня формування стійких знань тих, хто навчається, на основі інтегрального, інноваційного типу мислення, які базуються на інформаційних ресурсах суспільства, використовуваних сучасних новітніх технологій, а також на ціннісних уявленнях соціуму, як квінтесенції його мудрості, яка сприяє становленню високого рівня індивідуального та суспільного інтелекту. Висновки. Таким чином, становлення «нового Просвітництва» закономірне та необхідне. Це випливає з вимог програми «навчатися бути людиною», воно відображає розвиток внутрішньо упорядкованого процесу освіти. «Нове Просвітництво» є і атрибутивним параметром унікальності, оскільки його немає з чим порівняти, ототожнити; воно є об’єктивний, сутнісний, неповторний феномен; воно оціночне, релятивне, детерміноване попереднім розвитком освіти. Воно обґрунтовано на процесах інтелектуалізації, інноваційності, інформаційності, гуманістичності та може вирішувати задачі, які стоять перед суспільством.

Ключові слова


«нове Просвітництво»; освіта; фрактальність; парадигма; пов’язанність; інтегральне мислення; цінності; стійкість; закономірність; синергетика; абдукція

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Bеrеgоvаya, О. А. and Кudаshоv, V. I. (2017). The globalization world and transformations of higher education. The century of globalisation, 4, 112-121.

Vodopyanov, P. A. and Burak, P. M. (2006). Philosophy and methodology of science. Minsk: BSTU, 128.

Voronkova? Valentina and Kyvliuk? Olga. Individual at the educational space of smart-society, Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 2017, 10-11, 88-95.

Voronkova, V. H., Sosnin, A. V., Nikikenko, V. A. and Maximenyuk, M.Yu (2016). Philosophy of information and communication society: theoretical and methodological aspect. Zaporozhzhia: ZSIA. 276.

Zhurarska, N. and Kovalchuk, V. (2018). Globalisation as factor of influence on educational development. Volume 3. London: United Kingdom. 17, 235-246.

Кnyasеvа, Е. N. and Кurduymov, S. P. (2010). The foundation of synergetics. Moscow: LIBROKOM, 256.

Knyazeva, E. N. (2011). Temporal architecture of complexity // Synergetic paradigm. Synergetics innovation complexityю. M.: Progress-Tradition, 66-86.

Kolyadko, I. N. (2018). The crisis in the processes of transformation of society: a socio-philosophical analysis. Philosophical Studies, 5. Minsk: Belaruskaya Navuka, 87-97.

Nеisbit, J. and Dor. (2012), Chinas mеgаtrеnds. Moscow: Аstrеl, 315.

Lazarevich, A. A. (2015). The formation of the information society. Minsk: Belaruskaya Navuka, 537.

Punchenko, О. P. (2013), Civilisation measuring of history of Humanity. Оdеssа: Аstroprint, 2013, 448.

Punchenko, О. P. and Punchenko, N. О. (2017). Archeology of the noospheric education. Одеssа: Drukarsky House, Druk Pіvdеn, 452.

Starzhinsky, B. P. and Tsеpkаlо, V. V. (2016). On the way to the knowledge society. Мinsk: RIVSH, 446.

Stepin, V. S. (2012). History and philosophy of science. M.: Academic project: Tricksta, 423.

Tomas, W. I. (1999). Course Book for Social Origins: Ethnological Materials, Psichological Standpoint, Classified and Annotated Bibliographies for the Interpretation of Savage Culture. Boston: Borham Press, 952.

Тоfflеr, E. (2004). The shock of future. Moscow: АSТ, 557

Тоfflеr, E. (2004). Тhe third wave.Moscow: АSТ, 781.

Philosophy and methodology of science (2012). Ed. prof. Ch. S. Kirvel. Minsk: Higher School, 639.

Chumakov, А. N. (2018). Global world: a clack of interest. Moscow: Prоspеct, 512.

Shalaev, V. P. (2009). Synergetics in the space of the philosophical problems of our time. Yoshkar-Ola: MSTU, 360.

Charden, P. T. dе. (2002). The phenomen of man. Moscow: АSТ, 553.

Alla, Cherep, Regina, Andriukaitiene and Olga, Venger. New theory of management as a factor in the formation of an ecologically balanced and socially-oriented economy in the conditions of Industry 4.0. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 76, 230–242.

doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165163


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Oleg Punchenko, Valentyna Voronkova, Pavel Vodop'yаnov

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941