Інтернет спільноти як колективи нового типу
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.189086Анотація
Актуальність теми обумовлена тим, що завдяки інформаційним технологіям, які застосовують в учбовому процесі, з учнів учбового закладу створюються інтернет-спільноти. Такі спільноти утворюють соціальну мережу в навчальному закладі. «Інтернет-спільноти об’єднують групи людей, які підтримують спілкування за допомогою комп’ютерних мережевих засобів і зв’язків, наявність яких робить можливим формування соціальних об’єднань, обмін знаннями (і не лише) між учасниками та залучення нових членів» [1]. Інтернет-спільноти є колективами нового типу, особливість яких полягає у «безпросторовому» спілкуванні. Тобто у процесі спілкування відсутній фактор простору. Між членами інтернет-спільноти може бути будь яка відстань, але це не впливає на якість спілкування. Також мало значення має час спілкування, адже інформаційні повідомлення надсилаються та отримуються у будь який час і майже миттєве.
Проблематика інтернет-спільнот включає в себе формування нової ідентичності, що знайшло відображення в соціологічній літературі [2].
Метою даної роботи є виявлення соціокультурних функцій інформаційних технологій в учбовому закладі.
Однією з функцій застосовування інтернет-технологій є формування колективу. Принципом колективу є дотримання його членами тези « один за всіх і всі за одного». Неочікуваним наслідком створювання соціальної мережі є відносне подолання індивідуалізму як ознаку ментальності сучасної людини. В дослідженні ментальності сучасної людини виявився парадокс, сутність якого полягає в тому, що люди з традиціоналісткою і консервативною ментальністю у меншій мірі підтримують тезу: « один за всіх і всі за одного», ніж люди з модернізованою ментальністю. Вочевидь, люди, які систематично користуються інтернетом з будь якої потреби (для навчання, розваги, отримання інформації тощо), мають ментальність сучасного модерного суспільства. Люди, які не користуються інтернетом, мають ментальність традиційного суспільства. Доказом цього положення слугують емпіричні дані. Наприклад, в дослідженні, яке було проведено в Запоріжжі у 2018 р., де було опитано 778 респондентів, серед тих, хто користується інтернетом погодились с думкою: «Потрібно підтримувати традиційні порядки, які давно склалися», 26%, а серед тих, хто інтернетом не користується таку думку підтримало значно більше (43,2%). Цей факт безперечно доводить, що користування інтернетом змінює ментальність людини. Для таких людей у значно меншій мірі притаманний консерватизм. Такі люди більш схильні до соціальних перетворень. Дійсно, думку : «Швидкі, корінні зміни поліпшують наше життя» підтримують 20,5% користувачів інтернету та лише 7,6% тих, хто інтернетом не користується. Слід зауважити, що ствердження, згідно якому користувачі інтернетом менш консервативні, має ймовірний характер і має значення лише у порівнянні з тими, хто інтернетом не користується. Можна звернути увагу, що прихильниками швидких соціальних змін серед користувачів інтернету є лише п’ята частина респондентів. Це зовсім не критична маса для забезпечення соціальної бази суспільних перетворень. І лише у порівнянні з позицією тих, хто не користується інтернетом, можна вважати, що користувачі інтернету більш прогресивні. В цілому людям притаманна фобія інновацій, але людям з модернізованою ментальністю ця фобія менш притаманна, ніж людям з традиціоналісткою ментальністю. Загалом для ментальності українців притаманна відособленість, що відображається, наприклад в висловлюванні «Моя хата з краю». Дослідники української ментальності відмічають, що «Іманентною рисою української духовності є її індивідуалістична орієнтованість» [3]. Користування інтернетом інтернаціоналізує свідомість людини і традиційні риси ментальності розмиваються. Тому традиційна відособленість деякою мірою пом’якшується.
Стосовно тези, що інтернет-спільноти мають у більшому ступені колективістську свідомість є теорія, згідно якої у постмодерному інформаційному суспільстві створюються, так звані, «нові племена». Ця теорія висунута французьким соціологом Мішелем Маффесолі. Згідно його думки «нові племена - тимчасові соціальні групи, які об'єднуються для будь-якої споживчої мети, а потім розсіюються, переходячи в стан фрагментованої анонімності, яка характеризує звичайну соціальне життя. «Нові племена», гнучкі, егалітарні, безкласові, «летючі», нестабільні, об'єднуються на основі спільності духу, інтересів, світогляду, життєвого стилю. Нові племена намагаються протиставити соціальному негативу індивідуалізації своє прагнення до об'єднання собі подібних [4].
Таким чином, формування інтернет-спільнот в учбовому закладі сприяє зміцненню колективізму та ідентифікації з учбовим закладом. Педагогам навчальних закладів слід враховувати ці функції інтернет-спільнот та створювати додаткові педагогічні ситуації для підсилання ефекту ідентифікації з учбовим закладом.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Станіслав Катаєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)