Концептуальна парадигма публічного управліня та адміністрування: теоретико-методологічні засади

Анотація

В статті представлено формування парадигми публічного управління та адміністрування в контексті теоретико-методологічних засад. Публічне управління та адміністрування представлено як саморозгортання складних ієрархічних систем  в умовах невизначеності, інформаційної стохастичності та «балансування на межі хаосу». Головна мета статті – концептуалізація саморозгортання публічного управління та врядування як складної соціальної системи в умовах стохастичності та «балансування на межі хаосу. Методологія – системний, структурно-функціональний та синергетичний методи та підходи, що дозволяють проаналізувати умови нестабільності та невизначеності. Синергетично-рефлексивна модель управління як складної соціальної системи складається з сукупності нелінійних процесів, зокрема динамічного хаосу як деякої зверхскладної упорядкованості. В основі дослідження представлено такі завдання : визначити науку публічного управління та адміністрування; дати аналіз ноосферноої концепції публічної сфери як єдності економічної, соціальної і політичної сфер; схарактеризувати вплив факторів та загроз на дільність публічної сфери;  розкрити сутність синергетичної концепції самоорганізації публічного управління та врядування. В результаті аналізу сформовано інноваційну концепцію публічного управління та врядування як цілісної системи, що гармонійно розвивається. Наукова новизна дослідження у виявленні  шляхів подолання нестабільності та переходу до стабільного етапу розвитку пубілчного управління та врядування. Це дозволяє зробити висновок, що в основі ефективності публічного управління та адміністрування - самоорганізація, яка виходить на вирішення проблем нестабільності. Виявлено умови досягнення ефективності публічного управління та адміністрування як складного соціального організму, що базується на синергетичних засадах розвитку