Імідж викладача як основа підвищення конкурентоспроможності ВНЗ: парадигма сучасного освітнього процесу

Анотація

Актуальність теми дослідження в тому, що зроблена спроба, крізь призму стану вищої освіти в Україні, окреслити фактори та можливості формування позитивного іміджу сучасного викладача як основи конкурентоздатності вищого навчального закладу. Метою статті є: переосмислення іміджу викладача в умовах зростання вимог та підвищення конкурентоспроможності серед вищих навчальних закладів. Цілями дослідження є узагальнення даних досліджуваної проблеми та розробка моделі розвитку теоретичних аспектів формування позитивного іміджу викладача в контексті зростання статусу ВНЗ, та аналіз взаємозалежності іміджу викладача та його професійної компетентності, практичних навичок, вміння пов’язувати теорію з практикою. Методологія дослідження є загальнонаукові та спеціально-дисциплінарні методи наукового дослідження. Так зокрема, методи теоретичного узагальнення, аналогії та абстрагування використано при з’ясуванні умов, специфіки та реалій сучасного освітнього процесу, зокрема – у ВНЗ; дедукції та індукції, аналізу та синтезу – для виявлення системних проблем українських ВНЗ стосовно задоволення потреб споживачів освітніх послуг; синтез прогресивних ідей щодо проектування шляхів підвищення позитивного іміджу викладача в контексті зростання статусу ВНЗ. Також використано спеціально-дисциплінарні методи наукового дослідження: порівняння, систематизація та групування – для узагальнення моделі розвитку теоретичних аспектів формування позитивного іміджу викладача в контексті формування іміджу ВНЗ; аналітичний – при аналізі взаємозалежності іміджу викладача та його професійної компетентності, практичних навичок та вміння пов’язувати теорію з практикою тощо. Результатом дослідження є теоретичне осмислення іміджу викладача в контексті формування конкурентоспроможності вищого навчального закладу. Результатом аналізу є постійне, системне вдосконалення власних фахових компетенцій. І лише за цієї умови викладач зможе заслуговувати на авторитет і повагу серед студентів і колег. Відзначено, що сучасний стан вищої освіти диктує необхідність пошуку нових шляхів вирішення проблем підвищення ефективності не лише навчання, підготовки фахівця, затребуваного на ринку праці, але і ефективності діяльності вищого навчального закладу в умовах автономії. Висновок. Позитивний імідж педагога, та загалом і навчального закладу, дасть змогу підвищити авторитет професій та спеціальностей вищої школи. І саме філософія має взяти на себе відповідальність за формування вчителя майбутнього, адже з прадавніх часів філософія була, є і буде тим поводарем по осягненню мудрості. Імідж сучасного викладача значною мірою залежить від його професійної компетентності практичних навичок та вміння прививати студентам здатність вивчати теорію в тісному взаємозв’язку з практикою. Адже знання стають ефективними лише в прикладному аспекті, зокрема при застосуванні принципу «теорія-практика-теорія»