Про підвищення якості сучасної вищої освіти і духовно-морального виховання молоді: німецький та інший європейський досвід

Анотація

Актуальність нашого дослідження має дві сторони – індивідуальну і загальносуспільну. В сутнісному аспекті воно полягає в розвитку досягнень науковців-попередників через послідовне врахування найновіших даних про тренди і зміни взаємопоєднаних сфер освіти, економіки та культури. В індивідуальному аспекті йдеться про вдосконалення фахових засобів підвищення ефективності викладання іноземних мов задля формування у студентів високої мовно-фахової компетентності. Загальносуспільну актуальність складає мета виховання молоді у новому патріотичному скеруванні, адже сьогодення через різноманітні глобальні впливи знецінює створені в останні століття класичні засади життєдіяльності в аграрному (тут українці мають хороший національний спадок) чи індустріальному суспільстві. Метою дослідження в широкому аспекті ми обрали вивчення причин і наслідків європейської релігійної Реформації як головного чинника прискорення руху всієї Західної Європи до становища світового лідера, що раніше належало Китаю. Конкретні завдання ми вбачаємо в інтегральному аналізі на основі найновіших відкриттів багатьох гуманітарних і точних наук подій в освітніх, економічних і культурних системах Німеччини та інших успішних європейських держав. На цій основі ми сподіваємося виконати загальносуспільне завдання – внести вагомі пропозиції в плани і практику реформ вищої освіти України. Методологія дослідження спирається на кращі класичні засоби, на принцип історизму і нерозривність зв’язку матеріального та ідеального, сучасний мультидисциплінарний підхід. Для вищої результативності дослідження скористаємося найновішими науковими даними і рекомендаціями науковців-інноваторів, які і накопичують ці дані, і використовують їх. Результати дослідження, більшою частиною випливають з вказаних новітніх відкриттів. Вони свідчать, що в долітописні часи у ролі локомотивів цивілізаційного прогресу у західній частині Євразії виступали прямі нащадки винахідників землеробства, серед яких особливо великий внесок (одомашнення коня, винахід колеса та ефективної металургії міді) належить пращурам українців з теренів Трипілля і Великого Трипілля. Вказано, що вже під час існування Великого Трипілля майбутні німці-землероби знайомилися з технологіями Великого Трипілля, тому німецька мова через запозичені слова увійшла у склад індоєвропейської сім’ї. Відзначено, що після розпаду Великого Трипілля німці і слов’яни стали сусідами по меридіану Ельби. У століття степових навал майбутні українці і німецькі племена контактували мало, а впливу Римської імперії зазнали переважно західні землі. Зроблено наголос на еволюції світоглядних, релігійних та інших парадигм на теренах Німеччини після розпаду Священної Римської імперії, які визначили розвиток нації на наступні сотні років. Підкреслено релігійні та філософські парадигмальні витоки тих унікальних рис культури та освіти, які впродовж ХІХ ст. вивели Німеччину на позицію наукового й технологічного лідера світу. Відзначена висока роль німецького неогуманізму і Берлінського дослідницького університету. У заключній частині особлива увага звернута на релігійні питання і на деструктивний вплив на соціальні та інші процеси в Німеччині імміграційних потоків ісламістів. У висновках акцентовано конкуренцію кількох важливих парадигм в освіті сучасної Німеччини і зроблені пропозиції врахування в Україні німецького досвіду у законодавстві та у використанні Болонського процесу. Зроблено важливе застереження щодо вибору Німеччиною стратегії розвитку науково-освітнього комплексу в рамках Лісабонського проекту (2000 р.). Ця країна стала світовим лідером не тільки в альтернативній енергетиці, а й у втіленні у життя четвертої промислової революції. Прикладом цього лідерства ми вважаємо регулярні світові конференції у Давосі, в яких беруть участь більшість впливових політиків та економістів (зокрема, і з України)