DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.155557

Елітарна якість вищої освіти як наслідок глобальної інтернаціоналізації

M. A. DEBYCH, O. A. HUMENNA

Анотація


Актуальність і розробка проблеми. Після II світової війни керівники і провідні науковці людства були змушені шукати нові принципи і методи управління. З’явилися нові теорії аналізу складних систем. Група Д. Медоуза в Римському клубі та інші аналітики виявили факт занурення людства в незворотну і смертельну кризу. Досьогодні економісти і політики не запропонували спосіб гарантувати порятунок. Однак є консенсус, що надії можуть бути пов'язані з розвитком освіти та науки в світі. Тому все частіше використовується фраза «інтернаціоналізація вищої освіти (ІВО)», а кількість наукових праць стрімко зростає. Однак, на нашу думку, феномен ІВО сприймається поверхово через неуважність до останніх наукових досягнень, за якими не слідкують науковці-гуманітарії. Це викликало наш інтерес і стимулювало прагнення довести, що в світі процес ІВО розпочався відповідно до законів еволюції промислового виробництва.

Метою нашого дослідження є застосування теорії аналізу дуже великих систем до явищ інтернаціоналізації всіх видів і варіантів для отримання найбільш ймовірних сценаріїв людського прогресу. Завдання дослідження ми вбачаємо в критичному аналізі поміченого нами тренду фрагментації процесу підготовки кадрів найвищих кваліфікацій у просторі й часі та перетворення фігури молодого працівника з національного в інтернаціональний “продукт” діяльності наявних класичних і нових систем навчання і професійної підготовки.

Результати дослідження в своїй основі все ж спираються на історичні методи у поєднанні з досягненннями молодих наук – синергетики, теорій складних систпем та ін. Була створена оригінальна таблиця задля співставлення аграрного, індустрального та інформаційного суспільств тих, у межах яких зростала система вищої освіти. Наведення її характеристк довело, що з наближенням до сьогодення зменшувалася автономія університетів, зростав розмір всієї системи та її орієнтованість на політично-економічні запити. Вказано період часу, коли вища школа розпочала втрачати свій національний характер і набувати рис інтернаціональності. Відзначено, що це співпало зі зростанням обсягу і впливу глобалізації та вивченням її переважно у межах гуманітарних наук.

У статті викладено поширені уявлення про взаємодію у вищій освіті впливів глобалізації та інтернаціоналізації, основні визначення і диференціацію тощо. Наведені новітні дані про врахування інтернаціоналізації у межах університетів та далеко поза ними в державних та міждержавних інституціях. У висновках і рекомендаціях сформульована і доведена основна гіпотеза всього нашого дослідження та його головний результат. Він полягає у тому, що вища школа в цілому стала відтворювати шлях промисловості з її варіантом інтернаціоналізації – поєднанням у виробах продукції багатьох держав.

Наш висновок: ми стверджуємо, що і у вищій освіті розпочався поділ у часі й просторі навчальних програм, закладів, місць стажування і т.д. Замість забезпечення отримання PhD-компетентності у межах однієї держави вигіднішим виявляється базове шкільне навчання в одному місці, профільне середнє – в іншому, бакалаврська чи магістерська програма у країні “А”, аспірантура – десь у “В”, остаточне професійне вдосконалення – у кращому в світі центрі з МВА чи якоїсь іншої підготовки в Лондоні чи Гарварді. З цього випливає що ресурси України чи навіть більшої держави вже виявляються недостатніми для підготовки національних кадрів найвищої можливої світової якості. Подібний “продукт” вже став інтернаціональним

Ключові слова


еволюція вищої освіти; криза людства; роль наук і вищої освіти; глобалізація та інтернаціоналізація; якість вищої освіти; PhD-фахівці як інтернаціональний “продукт”

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Mazur, I. I., Chumakov, A. N. (Eds.) (2006). Globalization: International Interdisciplinary Encyclopedic Dictionary . Moscow-Sankt-Peterburg.

Bell, D. (1999). The future post-industrial society. Experiences of social forecasting. Translation from English. Moscow: Academia.

Toffler, E. (2000). Third wave. Kyiv: Universe.

Altbach, P., Reisberg, L., Rumbley, L. (2009). Trends in Global Higher Education: Tracking an Academic Revolution. Paris, UNESCO, 278. Available at: http://www.cep.edu.rs/public/Altbach,_Reisberg,_Rumbley_Tracking_an_Academic_Revolution,_UNESCO_2009.pdf

Bell, D. (1976). The Cultural Contradictions of Capitalism. New York: Basic Books, 301.

Education at a Glance 2012 (2012). OECD Indicators. Paris: OECD Publishing. doi: https://doi.org/10.1787/eag-2012-en

Higher Education in a Globalized Society (2004). UNESCO Education Position Paper. UNESCO, Printed in France (ED-2004/WS/33). Available at: http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001362/136247e.pdf

Project Atlas 2018: Infographics. Available at: https://www.iie.org/Research-and-Insights/Project-Atlas/Explore-Data/Current-Infographics

Knight, J. (2008). Higher Education in Turmoil: The Changing World of Internationalization. Rotterdam, Netherlands: Sense Publishers. Available at: https://www.sensepublishers.com/media/475-higher-education-in-turmoil.pdf

Kurbatov, S. (2018). University Rankings and the Problem of Quality Assurance of Teaching and Learning Processes. Higher Education of Ukraine, 4 (71), 25–29.

Marginson, S., van der Wende (2015). Globalisation and Higher Education. OECD Education Working Papers, No. 8, OECD Publishing.

Teichler, U. (2004). The changing debate on internationalisaton of higher education. Higher education, 48, 5–26. Available at: http://diversity.cofc.edu/journal-articles/internationalisation-of-higher-education

Ripple, W. J., Wolf, C., Newsome, T. M., Galetti, M., Alamgir, M. et. al. (2017). World Scientists’ Warning to Humanity: A Second Notice. BioScience, 67 (12), 1026–1028. doi: https://doi.org/10.1093/biosci/bix125


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 М. А. ДЕБИЧ

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941