Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії

Актуальність статті полягає у дослідженні впливу найновіших відкриттів у точних та гуманітарних науках на діяльність вищої освіти в її світоглядному плані. Відзначено підвищення зацікавленості студентів медичних закладів не тільки фаховими питаннями, а й загальною атмосферою змін в охороні здоров’я та вимогами, які вже формулює суспільство майбутнього. Мета статті - продовження нашого вивчення історичної та філософської еволюції гуманістичних ідей та поглядів від уявлень часів Античності аж до сучасних теорій і футуристичних передбачень. Завданням дослідження є аналіз феномену трансгуманізму як появу завищених очікувань щодо легкого здійснення більшості мрій людини про здоров ’я, щастя і навіть безсмертя. Вивчено також перспективи розвитку засобів і методів “штучного інтелекту”. Методи дослідження полягають у поєднанні досягнень класичної філософії з успіхами тих наймолодших наук, які вивчають людину, оперують big data, використовують форсайт та інші засоби прогнозування. Центральним новим поняттям є ноонауки і ноотехнології, які спроможні урятувати людство від загроз для його існування. Результати дослідження: у статті здійснено філософський аналіз нової світоглядної течії - трансгуманізму. Пояснено причини її появи у другій половині ХХ ст. Вказано соціальні та наукові витоки й вивчено головні етапи консолідації прихильників трансгуманізму в світову і національні асоціації. Вивчено різноманітність пропозицій трансгуманістів та їх відносна єдність щодо необхідності “удосконалення людини”. Проаналізовано головні варіанти “Трансгуманістичних маніфестів (Т-м)” і відзначено існування двох потоків пропозицій - технологічних і тих, що орієнтовані на зміни поведінки людини. Доведено, що у наш час трансгуманізм є варіантом фондрайзингу - рекламою для збору пожертвувань від заклопотаних бажанням жити довго дуже багатих осіб. Вказано, що він відтворює ідеї чоловічої частини громадян країн Заходу, які захоплюються технологічним прогресом і понад усе бояться смерті. Відзначено позитивні для медичних досліджень позиції Т-м. Висновки з нашого дослідження полягають у тому, що наявні варіанти трансгуманістичних учень цікавляться тільки меншою частиною сучасних і перспективних технологій. Навіть провідні науковці Західної Європи не помічають, що серед нанотехнологій повільно зростає кількість екологічно безпечених ноотехнологій. Группа науковців (К. Корсак та інші) вивчають ці технології та пропонують все більшу кількість ноонаук. Ми обрали для свого дослідження поняття “ноогуманізм”. У статті доведено, що у світоглядних і виховних аспектах ноогуманізм з опорою на ноонауки має не тільки значні креативні переваги над трансгуманізмом, але й позбавлений його недоліків. Медичний та інші сектори вищої школи України мають спиратися на ноогуманізм, а не трансгуманізм

вища освіта; гуманізм; неогуманізм; трансгуманізм; Трансгуманістичний маніфест; безсмертя; сучасна медицина; ноонауки; ноогуманізм

Subbotina, N. (2018). The Idea of Humanism as a Factor of Social Development. Questions of philosophy, 8, 5–15. doi: https://doi.org/10.31857/s004287440000735-3

Korsak, K. V., Boychuk, O. S. (2018). Analysis of modern scientific data about "Intelligence of mankind". Higher school, 10 (171), 81–90.

Brotherson, S. E. (2000). Understanding Brain Development in Young Children. Available at: https://www.researchgate.net/publication/252178274_Understanding_Brain_Development_in_Young_Children

Ivanov, M. (2018). Mission of the American Professor to students and his result [Zadaniye amerikanskogo professora studentam i yego rezul'tat]. RELGA, 20 (353).

Rodionova, A. (2018). Founder Abbyy tells how to read thoughts with the help of artificial intelligence.URL: https://www.mk.ru/science/2018/11/27/osnovatel-abbyy-rasskazhet-kak-chitayut-mysli-s-pomoshhyu-iskusstvennogo-intellekta.html

Russell, S. J., Norvig, P. (2003). Artificial Intelligence: A Modern Approach. Upper Saddle River, New Jersey: Prentice Hall.

Understanding the brain with the help of artificial intelligence. Available at: https://www.mpg.de/11078775/connectome-neural-network%2027-02-2017

Korsak, K. V., Lyashenko, L. N. (2017). Hypothesis of the phenomenon of the origin and distribution on the planet of the Indo-European family of languages [Gipoteza fenomena proiskhozhdeniya i rasprostraneniya na planete indoyevropeyskoy sem'i yazykov]. RELGA, 3. Available at: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=4921&level1=main&level2=articles

Kirik, T. V. (2017). Philosophy about a new phenomenon of the XXI century – distribution of noo-humanistic representations [Filosofiya pro nove yavyshche XXI st. – poshyrennya noohumanistychnykh uyavlenʹ]. Vyshcha shkola, 3, 58–67.

Kirik, T. (2017). The Philosophy of Education for Noolexicon for the Higher School of the XXI Century [Filosofiya osvity pro nooleksykon dlya vyshchoyi shkoly XXI st.]. Higher Education of Ukraine, 1, 30–36.

Korsak, K. V. (2017). Introduction to the noohistory and the new Ukrainian national idea-XXI. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 68, 68–77. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.94386

Transhumanist-declaration. Available at: https://humanityplus.org/philosophy/transhumanist-declaration/

Transhumanist Party Manifesto. Available at: https://ieet.org/index.php/IEET2/more/tmuk20150105

Turchin, A. V., Batin, M. A. (2013). Futurology. XXI century: immortality or global catastrophe? Moscow: BINOM. Laboratory of knowledge, 263.

Global Future 2045 (2013). Convergent Technologies (NBICS) and Transhumanist Evolution (Global'noye budushcheye 2045. Konvergentnyye tekhnologii (NBIKS) i transgumanisticheskaya evolyutsiya.). Moscow: LLC Publishing IBA, 272.

Russia 2045. Looking to the future. Part 1. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=TpfpGjL-xCk

Swaab, D. (2011). Wir sind unser Gehirn: Wie wir denken, leiden und lieben. Miinchen: Droemer Verlag, 512.

—