DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165079

Європоцентризм : ідеологія, теорія і практика

Mykola Kozlovets

Анотація


Актуальність дослідження сутності європоцентризму зумовлена прогресуючою глобалізацією, утвердженям системної цілісності світу, що розставляє принципово нові акценти на характер взаємодії окремих цивілізацій. У філософській й суспільно-політичній думці останнім часом особливої гостроти набуває питання подальших орієнтирів і пріоритетів розвитку країн і народів. Аналіз літератури. Використані праці авторів, в яких розпочато дослідження цієї проблеми: З. Баумана, З. Бжезинського, У. Бека, И. Валлерстайна, С. Гантинґтона, В. Іноземцева, С. Кара-Мурзи, М. Кастельса, К. Леві-Стросса, І. Осинського, О. Панарина, А. Тойнбі, Ф. Фукуями, О. Шпенглера та інших, а також праці вітчизняних науковців Е. Афоніна, В. Воронкової, А. Гальчинського, О. Гнатюк, В. Горбуліна, Л. Губерського, О. Пахльовської, Ю. Пахомова, С. Пирожкова, М. Поповича, Г. Щьокіна. Мета статті – філософське осмислення європоцентризму як ідеологічного феномену і суспільно-політичної практики. Завданням дослідження є аналіз сутності феномена європоцентризму, характеристика його основних принципів, ролі в житті Європи і в світі загалом, вивчення особливостей українського выбору в сучасних умовах. Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, принципи історизму і глобального еволюціонізму, використання методів аналізу і синтезу, синергетики для вирішення складних проблем дихотомії "ми / вони", "Захід – Схід" та їх вливу на формування нового світового порядку. Результати дослідження: у статті розглянуто історіософські засади європоцентризму, європейського універсалізму і європейської цивілізації. Розкривається методологічна вразливість й обмеженість західноцентричної інтерпретації та періодизації історичного процесу, які редукуюють різноманітність минулих і майбутніх конкретно-історичних форм його здійснення до однієї з можливих. Обґрунтовується ідея поліцентризму, існування інших моделей суспільного розвитку (орієнталізм, євразійство). В умовах нових глобальних тенденцій світового розвитку кожна цивілізація є самодостатньою, вирізняється своєрідністю й історичним досвідом і повинна розвиватися через самопізнання народів, які її населяють. Висновки дослідження полягають у тому, що прогресуюча глобалізація, формування системної цілісності світу розставляють принципово нові акценти, коли йдеться про "єдність цивілізації", взаємодію та взаємовплив різних спільнот, культур. Єдність і цілісність людського буття передбачає і його різноманіття, збереження культурної самобутності й особливостей способів життя, ментальності народів й етносів, а не підпорядкування їх єдиній моделі цивілізаційного буття

Ключові слова


європоцентризм; неоєвразійство; орієнталізм; цивілізаційний процес; європейська цивілізація; етноцентризм; глобалізація; діалог цивілізацій

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Said, E. V. (2001). Orientalizm [Orientalism]. Kyiv: Vydavnytstvo Solomiyi Pavlychko "Osnovy", 512.

Pomyn, P. (2001). Yevropa ta natsiyi. Lviv: Kamenyar, 169.

Hnatyuk, O. (2005). Proshchannya z imperiyeyu: Ukrainski dyskusiyi pro identychnist Kyiv: Krytyka, 528.

Hantinhton, S. P. (2006). Protystoyannya tsyvilizatsiy ta zmina svitivoho poryadku. Lviv: Kalvariya, 474.

Halchynskyj, A. (2006). Hlobalni transformatsiyi: kontseptualni alternatyvy. Metodolohichni aspekty. Kyiv: Lybid, 312.

Naumenko, L. Y.; Grytsanov, A. A. (Ed.) (2001). Etnotsentryzm. Vsemyrnaya entsyklopediya: Filosofiya. Moscow: AST, MN.: Kharvest, Sovremenniy literator, 1279–1280.

Kara-Murza, S. G. (2002). Evropotsentryzm – edipov kompleks intelligentsy. Moscow: Algorytm, 256.

Fukuyama, F. (2005). Konets istorii ili posledniy chelovek. Moscow: AST: Yermak, 588.

Fukuyama, F. (2001). History beyond the end. Australian.

Toynbi, A. (1995). Dzh. Doslidzhennya istoriyi. Vol. I. Kyiv: Osnovy, 815.

Levi-Strauss, C. (1990). Antropologia structural: Mito, sociedad, humanidades. Mexico: Siglo XXI Eds.

A Europe we can believe in. The Paris Statement. Available at: https://thetrueeurope.eu/a-europe-we-can-believe-in

Bauman, Z., Donskís, L. (2017). Plinne zlo. Zhittya bez al'ternativi [Flood is evil. Life is not an alternative]. Kyiv: Dukh i Lítera, 2016.

Macron, E. Аrticle-letter "For the European Renaissance". Financial Times. Available at: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=2ahUKEwiY2r2s_vTgAhW56KYKHc7eBuoQFjAAegQIBBAB&url=https%3A%2F%2Fwww.ft.com%2Fcontent%2Fbb07cca4-3e93-11e9-b896-fe36ec32aece&usg=AOvVaw2JJhXOX5it45BFAqMgIcnD

Melvyl, A. (2007). Prostranstvo i vremya v mirovoy politike. Kosmopolis, 2 (18), 117–122.

Said, V. (2006). Orientalizm. Zapadnye kontseptsii Vostoka. Sankt-Peterburg, 9.

Granin, Y. (2008). "Globalizatsiya" ili "vesternizatsiya"? Voprosy filosofiyi, 2, 3–15.

Hantington, S. (2003). Stolknoveniye tsyvilizatsiy. Moscow: OOO «Izdatelstvo AST», 603.

Pakhomov, Y. N., Krymskiy, S. B., Pavlenko, Y. V. et. al.; Pakhomov, Y. N. (Ed.) (2002). Tsyvilizatsionnye modeli sovremennosti i ikh istoricheskiye korni. Kyiv: Nauk. dumka, 632.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Mykola Kozlovets

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941