Розвиток цифрових технологій у сфері медицини в умовах «глобалізації 4.0» : соціально-філософські виміри
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165084Ключові слова:
глобалізація - 4.0, Інтернет речей, глобалізація, штучний інтелект, робототехніка, генетикаАнотація
Актуальність даної теми зумовлена процесами глобалізації 4.0, що відбувається в умовах нової промислової революції, що створює як позитивні, так і негативні наслідки у науці, медицині, інженерії, фінансовій сфері, геополітичному, культурному вимірах. Цифрові технології, засновані на програмному забезпеченні та соціальних мережах, стають більш ефективними та інтегрованими, викликаючи трансформацію у всіх сферах суспільства глобальної економіки. Мета дослідження – проаналізувати розвиток смарт-технологій в медицині в умовах «глобалізації 4.0». Завдання дослідження - соціально-філософський аналіз феномена «глобалізація 4.0» та революцій, що їй передували, в контексті яких розвисаються проблеми смарт-технологій в медицині; вивчення проблем взаємодії суспільства, людини та інновацій в сфері медицини як взаємодетермінованих феноменів людського існування, які насичують, збагачують і доповнюють одне одного. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми: концепція «глобалізації 4.0» увійшла у науковий світ завдяки працям Клауса Шваба, німецького економіста, засновника та президента Всесвітнього економічного форуму у Давосі, автора книги «Четверта промислова революція». Різні аспекти даного феномена, які вплинули на її формування відобразилися у статтях та монографіях українських вчених - В. Воронкової, В. Лук'янець, О. Кравченко, Л. Озадовської, В. Ляха, В. Пазенюка, К. Райди та ін., а також плеяди західних науковців - Кена Робінсона, Самуеля Грінгарда, Ааратхі Прасада, Мартіна Форда, Кевіна Келлі та ін. Методологія дослідження. Методологія дослідження включає аналіз нових феноменів смарт-технологій в медицині в умовах глобалізації 4.0, що розвисається на наших очах, і побудована на основі інтегрованого підходу в контексті міждисциплінарного характеру. У статті використовуються такі методи наукового знання, як аналіз і синтез, вимірювання, перехід від абстрактного до конкретного, синергетичний підхід, завдяки якому можливо було проаналізувати складні проблеми смарт-технологій в медицині. Наукова новизна дослідження – виявлення проблем взаємодії людини, суспільства і медицини в умовах глобалізації 4.0, що сприяють формуванню нового технологічного простору. Результати дослідження: проаналізовано позитивні та негативні наслідки глобалізації 4.0 для розвитку суспільства, медицини та людини; розкрито майбутні сценарії у подоланні небезпечних хвороб для людства. Висновок - особливістю і фундаментальною відмінністю глобалізації 4.0 є синтез цих технологій та їх взаємодія у фізичних, цифрових і біологічних доменахПосилання
Greengard, S. (2018). The Internet of Things. Kharkiv: Book Club «Family Leisure Club», 170.
Featherstone, M., Lesch, C., Robertson, R. (Eds.) (2013) Global Modernities. Kyiv: Nika Center, 400.
Brignollsson, E., Makafi, E. (2016). Second era of machines: work, progress and prosperity in times of extraordinary technologies. Kyiv: FUND, 236.
Voronkova, V. (Ed.) (2017) Information society in the world and in Ukraine: problems of formation and regularities of development. Zaporizhzhya: ZSІА, 282.
Lyakh, V. V., Pazenyuk, V. S. et. al. (2009). Information Society in the Socio-Philosophical Retrospective and Perspective. Kyiv: partnership «XXI Century: Dialogue of Cultures», 404.
Lukyanets, V. S., Kravchenko, O. M., Ozdowska, L. V. (2006). The scientific worldview at the turn of the century. Kyiv: PARAPAN Publishing House, 288.
Prasad, A. (2018). Genomics and genetic engineering. What's next?: Even scientists can't predict the future –or can they? Kyiv: Ki Media Media, 248.
Rogers, E. M. (2009). Diffusion of innovations. Kyiv: Publishing House: K.-M. Academy, 591.
Robinson, K. (2017). Education against talent. The power of creativity. Lviv: Chronicle, 255.
Rose, D. (2018). Amazing technology. Design and Internet things. Kharkiv: Book Club «Family Leisure Club», 336.
Steiner, C. (2018). Total automation. How did computer algorithms change life. Kyiv: Our format, 280.
Starzhinsky, V. P. (2016). On the way to a society of innovations. Minsk: RIVCH, 446.
Florida, R. (2018). Homo creatives. How the new class wins the world. Kyiv: Our format, 432.
Ford, M. (2016). Rise of the robots. Technology and the threat of a jobless future. Kyiv: Our format, 400.
Schwab, K. The Fourth Industrial Revolution. Available at: http://loveread.ec/read_book.php?id=66348&p=1
Shevchenko, A. (2018). Digitale era. Just about digital technology. Kyiv: Summit Book, 457.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Svetlana Sydorenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)