Унікальність як форма зв’язку та заперечення у розвитку типів раціональності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165086

Ключові слова:

унікальне, пізнання, методологія, типи раціональності, природознавство, закономірності, принципи, одиничне, властивість, зв'язок, заперечення

Анотація

У статті досліджується унікальне, його сутність та роль у розвитку типів раціональності. Унікальне з’ясовано як неповторне, яке не укладається в актуально реалізовану зворотність, повторюваність, циклічність. Це універсальна властивість, яка присутня всякому індивідуальному утворенню та має вираз в єдиних та неповторних елементах, властивостях та відносинах. Мета дослідження – розкрити унікальне як науковий концепт, застосувати його до обґрунтування процесів зміни типів раціональності. Розкрито зв'язок унікального з одиничним, закономірним, невизначеним, заперечним. Заперечення репрезентовано як форма мислення суб’єкта, що пізнає реалії наукового знання. Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв’язання проблеми унікального: використання статей авторів Г. Башляр, П.М. Бурак, П.А. Водопьянов, А. І. Зеленков, В.Г. Воронкова, О.П. Пунченко, І. Пригожин, І. Стенгерс, В.С. Степин, Л.П. Туркін та інші. Методологія дослідження: використані загальнологічні та теоретичні методи дослідження, що представляють собою процедурну їх адаптацію до вирішення поставленої задачі. Унікальне в науці визначається суб’єктом через його критичне осмислення нововведення, ціннісного контексту та суттєве для даного рівня розвитку науки. Воно розділяється за видами, в залежності від вирішуваних наукових задач. Наукова новизна: унікальне представлене як форма руху раціональності, момент розвитку пізнання, це також перевірка знань на новину, науковість, уточнювання та їх кореляція. Виділено типи раціональності – класичний, некласичний та постнекласичний та з’ясовано роль унікального у їх розвитку та змінах. Результати дослідження: на аналізі розвитку природознавчих наук доведено, що зміна типів раціональності пов’язана зі зростанням новаторського духу цих наук. Виводи: новаторський потенціал постійно полягав у втрачанні стабільності старих методологічних принципів, які неможливо було пристосувати до нових відкриттів. В класичній раціональності унікальними принципами були: однозначність, наочність, очевидність; в некласичній – відносність, складність, випадковість, доповнюваність; у постнекласичній детермінуючими принципами стали: не лінійність, хаос, самоорганізація, відкриті системи та інше. Зміна типів раціональності поступово перетворила унікальне з виключень для природознавства в його предмет

Біографія автора

Oleksandra Tsyra, Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова

Кандидат філософських наук, старший викладач кафедри мереж зв’язку

Посилання

Sorokin, P. A. (2000). Social and cultural dynamics. Sankt-Peterburg: Publishing house of the Russian Christian Humanitarian University, 1054.

Punchenko, O. P. (2000). Epistemological foundations of the philosophical criticism. Odessa: Astroprint, 192.

Turkin, L. P. (1982). On the ratio of the natural and unique in the development. Dialectics of the natural connection. Sverdlovsk: Ural State University, 29–40.

Naisbitt, J. (2012). Chinese megatrends. Moscow: Astrel, 315.

Sosnovsky, L. A. (2004). Risk. Golden section. Gomel: “UO BelGUT”, 317.

Stepin, V. S. (1992). Philosophical anthropology and philosophy of science. Moscow: Higher School, 187–188.

Arshinov, V., Svarsky, Ya. (1993). The philosophy of self-organization. New Horizons. Social Sciences and Modernity, 59–70.

Zelenkov, A.I. (Ed.) (2011). Philosophy and Methodology of Science. Minsk: GIUST BSU, 479.

Bashlyar, G. (1987). New scientific spirit. New rationalism. Moscow: Progress, 28–159.

Prigogine, I., Stengers, I. (1986). Order from chaos. A new dialogue of man with nature. Moscow: Progress, 432.

Haken, G. (1980). Synergetics. Moscow: Mir, 404.

Knyazeva, E. N., Kurdyumov, S. P. (2010). The foundations of the synergetics. Moscow: LIBROCOM, 256.

Starzhinsky, V. P., Tsepkalo, V. V. (2016). Towards a society of innovation. Minsk: RIVSH, 446.

Voronkova, V. H. (2014). "Risk society" as a result crisis of modern civilization in the global dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 58, 13–24.

Punchenko, O. P., Voronkova, V. H., Andriukaitiene, R. (2018). Sociodynamics of the globalizing world in its civilization dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 48–60. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149652

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-23

Номер

Розділ

Соціальна філософія та філософія історії