Унікальність як форма зв’язку та заперечення у розвитку типів раціональності
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165086Ключові слова:
унікальне, пізнання, методологія, типи раціональності, природознавство, закономірності, принципи, одиничне, властивість, зв'язок, запереченняАнотація
У статті досліджується унікальне, його сутність та роль у розвитку типів раціональності. Унікальне з’ясовано як неповторне, яке не укладається в актуально реалізовану зворотність, повторюваність, циклічність. Це універсальна властивість, яка присутня всякому індивідуальному утворенню та має вираз в єдиних та неповторних елементах, властивостях та відносинах. Мета дослідження – розкрити унікальне як науковий концепт, застосувати його до обґрунтування процесів зміни типів раціональності. Розкрито зв'язок унікального з одиничним, закономірним, невизначеним, заперечним. Заперечення репрезентовано як форма мислення суб’єкта, що пізнає реалії наукового знання. Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв’язання проблеми унікального: використання статей авторів Г. Башляр, П.М. Бурак, П.А. Водопьянов, А. І. Зеленков, В.Г. Воронкова, О.П. Пунченко, І. Пригожин, І. Стенгерс, В.С. Степин, Л.П. Туркін та інші. Методологія дослідження: використані загальнологічні та теоретичні методи дослідження, що представляють собою процедурну їх адаптацію до вирішення поставленої задачі. Унікальне в науці визначається суб’єктом через його критичне осмислення нововведення, ціннісного контексту та суттєве для даного рівня розвитку науки. Воно розділяється за видами, в залежності від вирішуваних наукових задач. Наукова новизна: унікальне представлене як форма руху раціональності, момент розвитку пізнання, це також перевірка знань на новину, науковість, уточнювання та їх кореляція. Виділено типи раціональності – класичний, некласичний та постнекласичний та з’ясовано роль унікального у їх розвитку та змінах. Результати дослідження: на аналізі розвитку природознавчих наук доведено, що зміна типів раціональності пов’язана зі зростанням новаторського духу цих наук. Виводи: новаторський потенціал постійно полягав у втрачанні стабільності старих методологічних принципів, які неможливо було пристосувати до нових відкриттів. В класичній раціональності унікальними принципами були: однозначність, наочність, очевидність; в некласичній – відносність, складність, випадковість, доповнюваність; у постнекласичній детермінуючими принципами стали: не лінійність, хаос, самоорганізація, відкриті системи та інше. Зміна типів раціональності поступово перетворила унікальне з виключень для природознавства в його предметПосилання
Sorokin, P. A. (2000). Social and cultural dynamics. Sankt-Peterburg: Publishing house of the Russian Christian Humanitarian University, 1054.
Punchenko, O. P. (2000). Epistemological foundations of the philosophical criticism. Odessa: Astroprint, 192.
Turkin, L. P. (1982). On the ratio of the natural and unique in the development. Dialectics of the natural connection. Sverdlovsk: Ural State University, 29–40.
Naisbitt, J. (2012). Chinese megatrends. Moscow: Astrel, 315.
Sosnovsky, L. A. (2004). Risk. Golden section. Gomel: “UO BelGUT”, 317.
Stepin, V. S. (1992). Philosophical anthropology and philosophy of science. Moscow: Higher School, 187–188.
Arshinov, V., Svarsky, Ya. (1993). The philosophy of self-organization. New Horizons. Social Sciences and Modernity, 59–70.
Zelenkov, A.I. (Ed.) (2011). Philosophy and Methodology of Science. Minsk: GIUST BSU, 479.
Bashlyar, G. (1987). New scientific spirit. New rationalism. Moscow: Progress, 28–159.
Prigogine, I., Stengers, I. (1986). Order from chaos. A new dialogue of man with nature. Moscow: Progress, 432.
Haken, G. (1980). Synergetics. Moscow: Mir, 404.
Knyazeva, E. N., Kurdyumov, S. P. (2010). The foundations of the synergetics. Moscow: LIBROCOM, 256.
Starzhinsky, V. P., Tsepkalo, V. V. (2016). Towards a society of innovation. Minsk: RIVSH, 446.
Voronkova, V. H. (2014). "Risk society" as a result crisis of modern civilization in the global dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 58, 13–24.
Punchenko, O. P., Voronkova, V. H., Andriukaitiene, R. (2018). Sociodynamics of the globalizing world in its civilization dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 48–60. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149652
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Oleksandra Tsyra

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)