Вплив інноваційних технологій на дизайн просторово-предметного середовища як чинник сталого розвитку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165097

Ключові слова:

дизайн, інноваційні технології, дизайн просторово-предметне середовища, сучасне місто, сталий розвиток, екодизан, біоніка

Анотація

Актуальність дослідження полягає в тому, що стрімкий розвиток, зокрема інноваційних технологій дає змогу вивести освітній процес на новий якісний рівень, що забезпечить більш якісну підготовку фахівців у сфері дизайну, які потрібні для процвітання нашої країни. В статті досліджуються дизайнерські артефакти які диференціюються в культурах інформаційного суспільства. Розглядається концепція як впливають інноваційних технологій на дизайн просторово-предметне середовище. Проблемами вивчення інноваційних технологій займались таки вченні як: О.О.Базілевський, В.Е.Баришева, І.С.Рижова. Проблемами вивчення дизайну просторово-предметного середовища займались таки українські вченні як: С.П.Мигаль, І.С.Рижова, В.О.Тімохін, Н.М.Шебек, Т.В.Малік. Серед українських дослідників в осмисленні буття міста слід відзначити Т.Возняк, М.Карповець, Т.Корнієнко, М.Препотеньську, та ін. Реалізація цієї мети потребує розв’язання таких завдань, як окреслення різних підходів до розуміння феномену дизайну просторово-предметного середовища; визначення специфіки інноваційних технологій в сучасному екологічному місті. Методи дослідження. У теорії і практиці дослідження інноваційних технологій широко використовуються методи структурно-системного, структурно-функціонального аналізів. Методи структурно-системного аналізу застосовуються для вирішення складних проблем, пов’язаних з діяльністю людей в місті, а також спрямовані на виявлення структури міста як динамічної системи, що сприяє саморозвитку суспільства і особистості. Методи структурно-функціонального аналізу ґрунтуються на взаємодії між структурними компонентами просторово-предметного середовища та їх зв’язку з функціями системи. Результат дослідження. Для вирішення проблем впливу інноваційних технологій на дизайн просторово-предметне середовище слід створити концепцію стратегії розвитку інноваційних технологій, спрямованих на співробітництво з провідними компаніями даної галузі та виробництво вітчизняних аналогів згідно світових стандартів. Висновки Інноваційні технології як фактор розвитку сучасного дизайну просторово-предметного середовища представляють собою синергію науки, техніки, культуротворчості, з однієї сторони, а також держави, освіти, креативного соціального підприємництва, - з іншої. Саме тому інноваційні технології представляють собою основу інтелектуально-творчого ресурсу, направленого на досягнення економічного та дизайнерського успіху, що й буде представляти соціокультурний прогрес суспільства, який буде відбуватися завдяки інноваційним технологіям та креативності дизайнерів. Практичне значення теми дослідження полягають в тому, що досліджуються дизайнерські артефакти, які диференціюються в культурах інформаційного суспільства

Біографії авторів

Iryna Rizhova, Національний університет «Запорізька політехніка»

Доктор філософських наук, професор, зав. кафедри дизайну

Alina Shmarina, Національний університет «Запорізька політехніка»

Магістр кафедри дизайну

Посилання

Starzhinsky, V. P., Tsepkalo, V. V. (2016). On the way to a society of innovations. Minsk: RIVSH, 446.

Bazilevsky, A. A., Barysheva, V. E. (2010). Design. Technology. Form: specialty textbook "Architectural Environment Design". Moscow: Architecture, 248.

Ryzhova, I. S. (2017). Smart – technologies as the factor of development of modern design. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 69, 174–183. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.102141

Migal, S. P. (2011). Design of the space-subject environment in the context of new technologies and requirements of sustainable development. Bulletin of the Kharkov State Academy of Design and Arts, 5, 64–67.

Ryzhova, I. S., Prusak, V. F., Migal, S. P., Rezanova, N. O.; Ryzhova, I. S. (Ed.) (2017). Environment Design. Dictionary-directory. Lviv: Space-M, 360.

Timokhin, V. O., Shebek, N. M., Malik, T. V. et. al. (2010). Fundamentals of Architectural Design. Kyiv: KNUBA, 400.

Wozniak, T. S. (2009). The phenomenon of the city. Lviv, 334 .

Karpovets, M. V. (2013). City as the World of Human Being: Philosophical-Anthropological Analysis. Kyiv, 20.

Kornienko, T. A. (2013). Design of the city as the main concept of socio-philosophical discourse. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 54, 203–215.

Prepotenska, M. P. (2014). Nomo urbanus: human phenomenon of a metropolis. Dnipropetrovsk, 420.

Migal, S. P., Dida, I. A., Kazantseva, T. E. (2014). Bionics in the design of the spatial-object environment. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, 228.

Voronkova, V., Kivlyuk, O., Andriukaitene, R. (2018). Anthropological measurements of smart society: theoretical and conceptual experience. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 73, 25–40. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.143880

Hall, R. E., Bowerman, B., Braverman, J., Taylor, J., Todosow, H., Von Wimmersperg, U. (2009). The Vision of A Smart City. 2nd International Life Extension Technology Workshop. Paris. Available at: https://www.osti.gov/scitech/servlets/purl/773961/

Giffinger, R., Gudrun, H. (2010). Smart cities ranking: An effective instrument for the positioning of the cities. ACE: Architecture, City and Environment, 12, 7–25. Available at: https://www.researchgate.net/publication/228915976_Smart_cities_ranking_An_effective_instrument_for_the_positioning_of_the_cities

Barcelona's Smart City Strategy. Available at: https://www.c40.org/case_studies/barcelona-s-smart-city-strategy

Achaerandio, R. et. al. (2011). Smart Cities Analysis in Spain. IDC White Paper. Available at: http://www.slideshare.net/cibbva/idcwp38-t-print

Ryzhova, I. S., Zakharova, S. O. (2018). “Smart-technology” influence on the development of “Smart-city” in the information society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 72, 81–90. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.130575

Lazarev, A. I. (2001). Bionic aspects of formation of spatially-temporal "developing" systems in architecture and design. Technical aesthetics and design. Kyiv, 78–86.

Migal, S. P. (2012). Areas of development of natural forms and structures of living organisms in the design of the space-subject environment. Traditions and innovations in the highest architectural and artistic education, 4, 8–61.

Syomka, S. V. (2017). Bionics in Environmental Design. Kyiv: Publishing House Lira-K, 248.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-23

Номер

Розділ

Філософія культури