Ідентичність як результат самовизначеності особистості в освітньому середовищі
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165103Ключові слова:
людина культури, освітнє середовище, самовизначеність особистості, ідентичність, змістовий діапазон ідентичностіАнотація
Актуальність теми зумовлена тим, що самоідентичність як ідентичність суб’єкта і результат його самовизначеності пояснюється нині двостороннім сходженням людини до свободи, коли спочатку суб’єкт усвідомлює необхідність саморозкриття власної сутності, втілення людської природи, а потім відбувається подолання ним залежності від своєї внутрішньої природи і розпочинається генерування ідентичності як вияву свободи волі й творчості людини культури.
Метою дослідження є з’ясування сутності і значення ідентичності особистості як результату її самовизначеності в освітньому середовищі. Завдання дослідження: виокремлення ліній теоретичної інтерпретації ідентичності особистості; характеристика ідентичності як форми особистісного буття в освітньому середовищі, котра в ідеалі інтегрує на суб’єктивному рівні внутрішній світ людини і її зовнішній світ у єдиний психо-соціальний всесвіт; з’ясування принципових аспектів розуміння особистісної ідентичності, її головних чинників у рамках спільної структури освітнього середовища; розгляд явища ідентичності з точки зору суб’єкта у контексті проблеми інтерсуб’єктивності. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми: використання статей авторів Bart R. (1987), Weber M. (1998), Ilenkov E. (2010), Klepko S. (2005), Kultaievа M. (1988), Olexenko R. (2013).
Наукова новизна міститься у виявленні високої ролі взаємодії в освітньому середовищі на міжкультурному рівні, обумовленої загальним ставленням до суб’єкта як представника тієї чи іншої групи суб’єктів освітнього процесу, в окресленні змістового діапазону ідентичності (своєрідний освітній епіцентр життєвого циклу «людини культури» як суб’єкта освітніх процесів; самореферентність; єдність сталості й мінливості; усвідомлення особистістю своєї приналежності до тієї чи іншої соціально-особистісної позиції в контексті соціальних ролей освітнього середовища; самобутність і своєрідність; тотожність, еквівалентність; пропорційна відповідність; сутнісна подібність; співпадіння; самоототожнення з нормами й цінностями освітнього середовища, його конкретного рівня).
Результати дослідження: особистість визначено тим центром, суб’єктом освітнього середовища, через позитивні зміни якого можна говорити про ефективність цього середовища, коли воно як суттєвий елемент соціуму стає самоорганізованою і керованою багатофункціональною відкритою педагогічною системою, в межах якої особистість усвідомлює себе соціально розвиненою цілісністю. Висновок: ідентичність як результат самовизначеності особистості в обставинах освітнього середовища виникає як проблема знаходження людиною сенсу життя й самої себе у царині соціокультурних і особистісних цінностей, є тим концептом, який надає можливість аналізу цього середовища з погляду результативності зростання самосвідомості та суб’єктної активності його учасниківПосилання
Bart, R. (1987). Kritika i istina [Criticism and Truth]. Zarubezhnaya estetika i teoriya literaturyi XIX-XX vv.: Traktatyi, stati, esse [Foreign aesthetics and the theory of literature of the 19th-20th centuries: Treatises, essays, essays]. Moscow: MGU, 349–387.
Weber, M. (1998). Pro deiaki katehorii sotsiolohii rozuminnia. Sotsiolohiya. Zahalnoistorychni analizy. Polityka [On some categories of sociology of understanding. Sociology. General historical analysis. Policy]. Kyiv: Osnovy.
Weber, M. (1990). Izbrannyie proizvedeniya [Selected works]. Moscow: Progress.
Ilenkov, E. V. (2010). Chto takoe lichnost? Filosofiya i kultura [What is a personality? Philosophy and culture]. Moscow: Izdatelstvo Moskovskogo psihologo-sotsialnogo instituta. Voronezh: Izdatelstvo NPO «MODEK».
Klepko, S. F. (2005). Intehratsiya i polimorfizm znannia u vyshchiy osviti. Chastyna I. Fundamentalni problemy filosofii osvity [Integration and polymorphism of knowledge in higher education. Part I. Fundamental problems of the philosophy of education]. Filosofiya osvity, 2, 20–34.
Kravchenko, L. M. (2006). Neperervna pedahohichna pidhotovka menedzhera osvity [Continuous pedagogical training of the education manager]. Poltava: Technoservice.
Kultaeva, M. D. (1988). Filosofsko-pedagogicheskie tendentsii v sovremennom idealizme [Philosophical and pedagogical tendencies in modern idealism]. Kharkiv: Izdatelstvo Harkovskogo gosudarsvennogo universiteta izdatelskogo obedineniya «Vischa shkola».
Marchenko, O. (2011). Osobystist v osvitnomu prostori modernu: priorytety ta vektory rozvytku [Personality in the modern educational space: priorities and development vectors]. Skhid, 2 (109), 123–127.
Maslow, A. (1991). Motivatsiya i lichnost [Motivation and personality]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 7. Filosofiya, 3, 66–75.
Mead, D. (1994). Internalizirovannyie drugie i samost. Amerikanskaya sotsiologicheskaya mysl [Internalized others are the self. American sociological thought]. Moscow: Izdatelstvo MGU.
Oleksenko, R. I. (2013). Filosofiia rynkovykh vidnosyn. Stanovlennia ta rozvytok v Ukraini v period hlobalizatsiyi ta informatsiynoi revoliutsiyi: sotsialno-filosofskyi analiz [Philosophy of market relations. Formation and development in Ukraine during the period of globalization and information revolution: social-philosophical analysis]. Kyiv: Knowledge of Ukraine.
Saiuk, P. (2001). Zmina paradyhm sotsialnykh nauk i transformatsiya kultur osvitnoho prostoru na mezhi tysiacholit [Changing the paradigms of social sciences and the transformation of cultures of educational space at the turn of the millennium]. Osvita i upravlinnia [Education and Management], 4, 26–30.
Habermas, Yu. (1995). Demokratiya. Razum. Nravstvennost. Moskovskie lektsii i intervyu [Democracy. Reason. Morality. Moscow lectures and interviews]. Moscow: AO «KAMI». Publishing Center «ACADEMIA».
Shaposhnikova, I. V. (2015). Sotsiokulturni transformatsiyi: spivvidnoshennia tradytsiyi ta novatsiyi [Socio-cultural transformations: the ratio of traditions and innovations]. Hrani. Sotsiolohiya, 4 (120), 21–26.
Erickson, E. (2006). Identichnost: yunost i krizis [Identity: youth and crisis]. Moscow: Flint; MPSI; Progress.
Ryzhova, I. S. (2009). Dyzain v tekhnichnykh vuzakh Ukrainy. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademiyi, 37, 87–95.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Yuliia Vasyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
