DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165103

Ідентичність як результат самовизначеності особистості в освітньому середовищі

Yuliia Vasyuk

Анотація


Актуальність теми зумовлена тим, що самоідентичність як ідентичність суб’єкта і результат його самовизначеності пояснюється нині двостороннім сходженням людини до свободи, коли спочатку суб’єкт усвідомлює необхідність саморозкриття власної сутності, втілення людської природи, а потім відбувається подолання ним залежності від своєї внутрішньої природи і розпочинається генерування ідентичності як вияву свободи волі й творчості людини культури.

Метою дослідження є з’ясування сутності і значення ідентичності особистості як результату її самовизначеності в освітньому середовищі. Завдання дослідження: виокремлення ліній теоретичної інтерпретації ідентичності особистості; характеристика ідентичності як форми особистісного буття в освітньому середовищі, котра в ідеалі інтегрує на суб’єктивному рівні внутрішній світ людини і її зовнішній світ у єдиний психо-соціальний всесвіт; з’ясування принципових аспектів розуміння особистісної ідентичності, її головних чинників у рамках спільної структури освітнього середовища; розгляд явища ідентичності з точки зору суб’єкта у контексті проблеми інтерсуб’єктивності. Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми: використання статей авторів Bart R. (1987), Weber M. (1998), Ilenkov E. (2010), Klepko S. (2005), Kultaievа M. (1988), Olexenko R. (2013).

Наукова новизна міститься у виявленні високої ролі взаємодії в освітньому середовищі на міжкультурному рівні, обумовленої загальним ставленням до суб’єкта як представника тієї чи іншої групи суб’єктів освітнього процесу, в окресленні змістового діапазону ідентичності (своєрідний освітній епіцентр життєвого циклу «людини культури» як суб’єкта освітніх процесів; самореферентність; єдність сталості й мінливості; усвідомлення особистістю своєї приналежності до тієї чи іншої соціально-особистісної позиції в контексті соціальних ролей освітнього середовища; самобутність і своєрідність; тотожність, еквівалентність; пропорційна відповідність; сутнісна подібність; співпадіння; самоототожнення з нормами й цінностями освітнього середовища, його конкретного рівня).

Результати дослідження: особистість визначено тим центром, суб’єктом освітнього середовища, через позитивні зміни якого можна говорити про ефективність цього середовища, коли воно як суттєвий елемент соціуму стає самоорганізованою і керованою багатофункціональною відкритою педагогічною системою, в межах якої особистість усвідомлює себе соціально розвиненою цілісністю. Висновок: ідентичність як результат самовизначеності особистості в обставинах освітнього середовища виникає як проблема знаходження людиною сенсу життя й самої себе у царині соціокультурних і особистісних цінностей, є тим концептом, який надає можливість аналізу цього середовища з погляду результативності зростання самосвідомості та суб’єктної активності його учасників

Ключові слова


людина культури; освітнє середовище; самовизначеність особистості; ідентичність; змістовий діапазон ідентичності

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Bart, R. (1987). Kritika i istina [Criticism and Truth]. Zarubezhnaya estetika i teoriya literaturyi XIX-XX vv.: Traktatyi, stati, esse [Foreign aesthetics and the theory of literature of the 19th-20th centuries: Treatises, essays, essays]. Moscow: MGU, 349–387.

Weber, M. (1998). Pro deiaki katehorii sotsiolohii rozuminnia. Sotsiolohiya. Zahalnoistorychni analizy. Polityka [On some categories of sociology of understanding. Sociology. General historical analysis. Policy]. Kyiv: Osnovy.

Weber, M. (1990). Izbrannyie proizvedeniya [Selected works]. Moscow: Progress.

Ilenkov, E. V. (2010). Chto takoe lichnost? Filosofiya i kultura [What is a personality? Philosophy and culture]. Moscow: Izdatelstvo Moskovskogo psihologo-sotsialnogo instituta. Voronezh: Izdatelstvo NPO «MODEK».

Klepko, S. F. (2005). Intehratsiya i polimorfizm znannia u vyshchiy osviti. Chastyna I. Fundamentalni problemy filosofii osvity [Integration and polymorphism of knowledge in higher education. Part I. Fundamental problems of the philosophy of education]. Filosofiya osvity, 2, 20–34.

Kravchenko, L. M. (2006). Neperervna pedahohichna pidhotovka menedzhera osvity [Continuous pedagogical training of the education manager]. Poltava: Technoservice.

Kultaeva, M. D. (1988). Filosofsko-pedagogicheskie tendentsii v sovremennom idealizme [Philosophical and pedagogical tendencies in modern idealism]. Kharkiv: Izdatelstvo Harkovskogo gosudarsvennogo universiteta izdatelskogo obedineniya «Vischa shkola».

Marchenko, O. (2011). Osobystist v osvitnomu prostori modernu: priorytety ta vektory rozvytku [Personality in the modern educational space: priorities and development vectors]. Skhid, 2 (109), 123–127.

Maslow, A. (1991). Motivatsiya i lichnost [Motivation and personality]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 7. Filosofiya, 3, 66–75.

Mead, D. (1994). Internalizirovannyie drugie i samost. Amerikanskaya sotsiologicheskaya mysl [Internalized others are the self. American sociological thought]. Moscow: Izdatelstvo MGU.

Oleksenko, R. I. (2013). Filosofiia rynkovykh vidnosyn. Stanovlennia ta rozvytok v Ukraini v period hlobalizatsiyi ta informatsiynoi revoliutsiyi: sotsialno-filosofskyi analiz [Philosophy of market relations. Formation and development in Ukraine during the period of globalization and information revolution: social-philosophical analysis]. Kyiv: Knowledge of Ukraine.

Saiuk, P. (2001). Zmina paradyhm sotsialnykh nauk i transformatsiya kultur osvitnoho prostoru na mezhi tysiacholit [Changing the paradigms of social sciences and the transformation of cultures of educational space at the turn of the millennium]. Osvita i upravlinnia [Education and Management], 4, 26–30.

Habermas, Yu. (1995). Demokratiya. Razum. Nravstvennost. Moskovskie lektsii i intervyu [Democracy. Reason. Morality. Moscow lectures and interviews]. Moscow: AO «KAMI». Publishing Center «ACADEMIA».

Shaposhnikova, I. V. (2015). Sotsiokulturni transformatsiyi: spivvidnoshennia tradytsiyi ta novatsiyi [Socio-cultural transformations: the ratio of traditions and innovations]. Hrani. Sotsiolohiya, 4 (120), 21–26.

Erickson, E. (2006). Identichnost: yunost i krizis [Identity: youth and crisis]. Moscow: Flint; MPSI; Progress.

Ryzhova, I. S. (2009). Dyzain v tekhnichnykh vuzakh Ukrainy. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademiyi, 37, 87–95.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 Yuliia Vasyuk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941