Сучасна парадигма позаакадемічної освіти у контексті безперервної професійної освіти

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165106

Ключові слова:

безперервна освіта, професійна освіта, позаакадемічна освіта, система освіти, інформаційне суспільство

Анотація

Актуальність дослідження. Розгляд безперервної професійної освіти як соціального інституту обумовлює актуальність інтеграційного підходу, який передбачає використання комплексу заходів щодо інтеграції та міждисциплінарності сучасного наукового знання, пошуку нових контекстів освіти як продуктивного напрямку розвитку наукових досліджень, де позаакадемічна освіта виступає як діяльнісна парадигма, що потребує теоретичного аналізу та наукового обґрунтування. Мета статті – проаналізувати особливості позаакадемічної освіти, як сучасної парадигми, що уможливлює формування креативного фахівця, здатного до професійного і особистісного саморозвитку, задля теоретичного обґрунтування зміни освітнього поля. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція безперервної освіти як сучасна освітня парадигма була розглянута в роботах: В. Буяшенко [1], В. Воронкової [3], Т. Десятова [4], О.Кивлюк [8], Л. Лук’янової [9], В. Орлова [10] та інші. Методологія дослідження. В науковому дослідженні використано системний, інформаціологічний, синергетичний методи і підходи, що дають можливість здійснити аналіз сучасної парадигми позаакадемічної освіти. Виклад основного матеріалу. Становлення позаакадемічної освіти розглядається як соціокультурний феномен, який відображає зростаючу потребу особистості в отриманні різноманітних освітніх послуг. Ця освітня система володіє такими ознаками як: організованість, систематичність, професійна спрямованість, безперервність, актуальність по відношенню до вже наявних знань, отриманих особистістю за межами академічної освітньої системи. Основними принципами позаакадемічної освіти, відповідно досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених та українських державних програм є: орієнтація навчання на задоволення актуальних потреб його суб'єктів; зв'язок з практикою, який проявляється в спрямованості на здобуття життєвих навичок і підготовку до активної участі в житті суспільства; наявність мобільних гнучких програм, індивідуальних освітніх стратегій, спрямованих на вираження, прийняття і повагу індивідуальних особливостей. Висновки. Сучасна парадигма позаакадемічної освіти виступає як діяльнісна форма розвитку особистості та фахівця, що ґрунтується на засадах створення продуктивної, а не репродуктивної системи передачі та отримання знань з урахуванням всього різноманіття суб’єктивних та об’єктивних викликів сьогодення

Біографії авторів

Olga Kyvliuk, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри методології науки та міжнародної освіти

Galina Zhukova, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методик і технологій дошкільної освіти

Посилання

Buiashenko, V. V. (2017). Stalyi rozvytok i suchasna paradyhma osvity. Visnyk Akademiyi pratsi, sotsialnykh vidnosyn i turyzmu, 2, 72–74.

Volkovskyi, V. P. (2017). Ideia suspilnosti: politychna filosofiya v Ukraini XX stolittia. NAN Ukrainy, Instytut filosofiyi im. H. S. Skovorody. Kyiv: Akademperiodyka, 264.

Voronkova, V. H., Kyvliuk, O. P. (2017). Formuvannia novoi kontseptsiyi innovatsiynoi osvity v umovakh hlobalizatsiyi. Osvitniy dyskurs. Vyd-vo «Hileia», 2, 65–78.

Desiatov, T. A. (2002). Suchasne naukove bachennia neperervnoi profesiynoi osvity: stratehiya rozvytku v masshtabakh heopolitychnykh rehioniv. Neperervna profesiyna osvita: teoriya i praktyka, 2, 9–23.

Dolhochub, V., Petrova, N. (2016). Proiavy lokalnosti v pozaakademichni rekonstruktsiyi ukrainskoi tradytsiynoi kultury. Narodna tvorchist ta etnolohiya, 5, 18–22.

Zaitseva, Z. I. (2007). Instytutsionalizatsiya ukrainskoi nauky naprykintsi XIX – na pochatku XX stolittia. Natsionalna akademiya nauk Ukrainy, Instytut istoriyi Ukrainy. Kyiv, 40.

Zakon Ukrainy «Pro osvitu» vid 5.09.2017 No. 2145-VIII. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page

Kyvliuk, O. (2017). Neformalna osvita v kontseptsii lifelong learning. Osvitniy dyskurs. Vydavnytstvo «Hileia», 1, 22–34.

Lukianova, L. B., Nizhyn, P. P., Lysenko, M. M. (2011). Kontseptsiya osvity doroslykh v Ukraini, 24.

Orlov, V. F. (2017). Karierni orientatsiyi subiektiv suchasnoi profesiinoi shkoly. Naukovyi visnyk IPTO Profesiyna pedahohika, 13, 15–21.

Protasova, N. H. (1999). Teoretyko-metodychni osnovy funktsionuvannia systemy pisliadyplomnoi osvity pedahohiv v Ukraini. Kyiv, 33.

Skurativska, M. O., Popadiuk, S. S. (2017). Virtualne osvitnie seredovyshche yak innovatsiyna skladova navchalnoho protsesu u vyshchiy shkoli. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky, LXXX (2), 251–255.

V Ukraini rozpochynaie robotu instytut kariernoho radnyka. Ukrinform. Available at https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2611946-v-ukraini-rozpocinae-robotu-institut-karernogo-radnika.html

Donovan, M. S., Bransford, J. D., Pellegrino, J. W. (1999). How people learn: bridging research and practice. National Academy Press, 118.

Fox, J. A., Baloy, N., Sens, A. (2014). Mix and Match: Promoting Interdisciplinary Teaching, Learning, and Community through Classroom-level Partnerships. Collected Essays on Learning and Teaching, 7 (2), 142. doi: https://doi.org/10.22329/celt.v7i2.3977

Kober, S., (2017). Konzipierung der virtuellen Lehr- und Lernumgebung Düsseldorf : Der Vizepräsident für Alumni-Management und wissenschaftliche Weiterbildung Prof. Dr. Horst Peters (Hg.), 6.

Krzych, B. K. (2017). Gdy nauka staje się grą… (De)konstruktywnie i krótko o pewnych (nieczystych) regułach świata akademii. UR Journal of Humanities and Social Sciences, 3 (2), 133–145. doi: https://doi.org/10.15584/johass.2017.2.7

Robinson, K. Changing Education Paradigms. Available at: http://www.cfpscourseweb.com/pluginfile.php/1099/block_html/content/RSA%20%20Ken%20Robinson%20Lecture%20-%20transcript.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-23

Номер

Розділ

Філософія освіти