Філософія становлення професійного іміджу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165123

Ключові слова:

імідж, особистість, керівник, менеджер, професіоналізм

Анотація

Актуальність дослідження полягає в тому, що престиж і успішність функціонування національної системи вищої освіти залежить як від викладача так і від вищого навчального закладу. Такі вимоги викликають необхідність цілеспрямованої підготовки майбутніх викладачів вищої школи до створення свого ефективного професійно-педагогічного іміджу. Сучасне суспільство сприймає імідж як політичну та соціокультурну категорією. Імідж виступає в ролі зв’язуючої ланки між особистістю та аудиторією. При цьому він служить віддзеркаленням як інтересів аудиторії, так і інтересів професіонала, прагнучи поєднати ці інтереси, відійти від однобічного тиску зверху, властивого тоталітарній державі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. В дослідженні ми розглядаємо сутність професійного іміджу фахівця та особливості його ефективної само презентації, що представлені в роботах І.Альохіна, В.Бебика, М.Вудкока, Ф.Генова, Ф.Кузіна, Н.Скрипаченко, Е.Уткін, Д.Френсіс. На увагу заслуговують наукові надбання в дослідженнях формування педагогічного іміджу та „професійного образу Я” викладача вищої школи таких науковців, як І.Володарська, Н.Гузій, А.Морозов, С.Панчук, В.Хороших, О.Чебикін, І.Чертикова. Виділення недосліджених частин загальної проблеми - закономірності становлення педагогічної майстерності освітянських кадрів та формування професійно важливих якостей майбутніх менеджерів. В основі дослідження – базові схеми щодо становлення іміджу особистості, що представляє собою новизну. Професійно-педагогічний образ педагога забезпечує високий соціальний престиж та успіх національної системи вищої освіти, який водночас базується на жорстких вимогах, що висуває цільова аудиторія. Метою дослідження є аналіз впливу характеристик особистості на формування професійного іміджу. Виклад основного матеріалу. Здійснено аналіз сучасного сприйняття іміджу не тільки економічною, але й політичною і соціокультурною категорією; представлено визначення «іміджу»; виявлено, що імідж може поділятися на два типи: ідеальний (до якого прагнуть) та реальний (присутній); проаналізовано знакові системи, що сприяють у створенні іміджу; виокремлено основні види управління іміджем, що позитивно впливає на імідж керівника та результат роботи всього колективу; виділено елементи в особистості при стратегії персоналізації побудови сприятливого іміджу; встановлено, що імідж має дуже чітку прив’язаність до цього часу, віддзеркалюючи навіть нюанси змін громадської думки. Методологією дослідження виступили методи аналізу та узагальнення. Висновки – сформовано концепцію, при якій особистість повинна чітко витримувати свій імідж і відповідні йому дії та вчинки

Біографії авторів

Vasyl Popovych, Запорізький національний технічний університет

Доктор філософських наук, доцент кафедри соціальної роботи

Yana Popovych, Національний університет «Запорізька політехніка»

Кандидат філософських наук, викладач кафедри загальноправових та політичних наук

Посилання

Alekhina, I. (1996). Image and etiquette of a business person. Moscow, 167.

Amiaga, N. V. (1997). Measurement of personal representation of a person in communication. Journal of practical psychologist, 2, 85–91.

Dotsenko, E. L. (2003). Psychology of manipulation: phenomena, mechanisms and protection. Sankt-Peterburg: Rech, 304.

Boghush, A. M. (1999). Principles of Modernization of Higher Education in the ХХI century. Education, 4, 13–19.

Bodalev, A. A. (1965). Human perception by human. Lviv: LGU, 121.

Braun, L. (1996). Image – the path to success. Sankt-Peterburg.

Iager, Dzh. (1994). Business Etiquette: How to Survive and Succeed in the Business World. Moscow: “Dzhon Uaili end Sanz”, 288.

Chekhov, M. (1995). On the art of the actor. Literary heritage. Moscow: Iskusstvo, 2, 349.

Nikitenko, V. О. (2018). Education as a factor of creative personality establishment and development in information society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 150–158. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149674

Pocheptsov, G. G. (1997). Image: from pharaohs to presidents. Kyiv.

Pocheptsov, G. G. (2002). Imagelogy. Moscow: Vakler, 766.

Pocheptsov, G. G. (1999). Communication technology of the twentieth century. Moscow: Vakler, 349.

Prozorov, A. M. (1992). Big Encyclopedic Dictionary. Moscow, 2, 753.

Vygotskii, L. S. (1996). Pedagogical psychology. Moscow: Pedagogika Press, 536.

Sampson, E. (1994). The Image Faktor. London.

Shepel, V. M. (19994). Imagelogy. Secrets of personal charm. Moscow.

Soriny, sestry (1999). Necessary image. Moscow.

Spillein, M. (1996). Create your image. Guide for women. Moscow.

Ryzhova, I. S. (2011). Kultura yak naibilsh fundamentalnyi sposib liudskoho buttia. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademiyi, 46, 126–134.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-23

Номер

Розділ

Філософія освіти