Становлення концепції розвитку інформаційно-цифрових технологій в умовах цифрової (електронної) ери
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165135Ключові слова:
інформаційно-цифрові технології, цифрове суспільство, технологічні інновації, креативністьАнотація
Актуальність дослідження даної проблеми у тому, що розвиток інформаційно-цифрових технологій сприяє розвитку цифрового суспільства, в основі якого хвиля технологічного прогресу. Мета дослідження – показати, як інформаційна цивілізація ХХІ століття сприяє становленню концепції розвитку інформаційно-цифрових технологій в умовах електронної ери; виявити суперечливі явища, що сприяють покращенню робочої сили у результаті прогресуючої роботизації, яка впроваджується за рахунок цифрових технологій. Технології, що використовуються сьогодні, щоб замінити людей, є різними; технології, потреба в людських ресурсах зменшується завдяки роботам, автоматизації і комп’ютеризації та іншим високотехнологічним гаджетам.
Методологія дослідження. Методи теоретичного аналізу – дедукції та індукції, історичного і логічного, порівняльного і системного аналізу, інформаціологічного методу, що сприяють проникненню у сутність досліджуваного феномена як складного явища та динамічного процесу.
Результати дослідження: доведено, що завдяки різноманітним відомим розробкам в інформаційно-цифрових технологіях і робототехніці, багато експертів вважають, що суспільство знаходиться на ранній стадії нової індустріальної (постіндустріальної) революції. Даний тип революції у майбутньому може змінити спосіб життя і діяльності людей так, як зробила парова машина 200 років назад. Технологічне безробіття є однією з основних причин упровадження концепції розвитку інформаційно-цифрових технологій в умовах електронної ери та сприяє підвищенню загального рівня безробіття у країнах Заходу за останні 30 років. Розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій, а також інших видів автоматизації та Інтернету відіграли значну роль у формуванні концепції інформаційно-цифрових технологій.
Висновки. Цифрове суспільство робить акцент на розвиток людських (інтелектуальних) ресурсів, проте багато робочих місць з дешевою робочою силою можуть зникнути. Світ передвоюється у цифрове суспільство і світом управляє цифра, інтелект, розум, алгоритми, цифровізація. Цифрове суспільство складається з великої сукупності алгоритмів, які управляються інформаційно-комп’ютерними технологіями, які проникають у цифровий менеджмент, який базується на інтелектуально-розумній силі, представленій інтелектуально-креативними людськими ресурсами. Саме людські ресурси розвивають робототехніку, штучний інтелект, комп’ютеризацію, автоматизацію, роботизацію, в основі яких діяльність алгоритмів. Ці різновиди цифрового суспільства прискорюють потенціал довгострокового збільшення продуктивності праці за рахунок інтелектуалізації.
Практичні рекомендації. Становлення концепції розвитку інформаційно-цифрових технологій в умовах цифрової (електронної) буде сприяти розвитку інформаційних засад суспільства, що базуються на передових технологіях, розвитку малого бізнесу, що тримається на мережевих інтелектуальних платформах, що вимагає створення робочих місць в Інтернеті та пошуків нових видів зайнятостіПосилання
Voronkova, V. (2017). The formation of the smart community as a factor of sustainable development and its influence on the formation of a new educational paradigm. Gìleâ, 117 (2), 189–193.
Voronkova,V., Romanenko, T., Andrûkajtene, R. (2017). Genesis from the information society to the "smart-society" in the context of the historical evolution of the modern world: theoretical-conceptual context. Gìleâ, 116 (1), 128–133.
Brignollsson, E., Makafi, E. (2016). Second era of machines: work, progress and prosperity in times of extraordinary technologies. Kyiv: FUND, 236.
James, P., Womack, D., Jones, T., Rus, D. (2017). The machine that changed the world.” History of line production – dark weapons "Toyota" in automotive wars. Library Lin Institute. Kyiv: Pavlum, Lean Snicit Ukraine, 388.
Rogers, E. (2009). Diffusion of innovations. Kyiv: Publishing House: Kiev-Mohyla Academy, 591.
Donell, M., Meadows, D., Randers, J. (2018). Borders of growth. 30 years later. Kyiv: Pavlum, 454.
Melnyk, V. V. (2018). Information management as a factor of innovative society development. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 39–47. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149651
Nikitenko, V. О. (2018). Education as a factor of creative personality establishment and development in information society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 150–158. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149674
Punchenko, O. P., Voronkova, V. H., Andriukaitiene, R. (2018). Sociodynamics of the globalizing world in its civilization dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 48–60. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149652
Rose, D. (2014). Enchanted Objects: Design Human Desire, and the Internet of Things. New York: Scribner, 320.
Christopher, S. (2018). Total automation. How computer algorithms change life. Kyiv: Our format, 280.
Starzhinsky, V. (2016). Towards an Innovation Society. Minsk: RIVSh, 446.
Florida, R. (2018). Homo creative. How does the new class conquer the world. Kyiv: Our format, 432.
Ford, M. (2016). Engineering and the threat of the future. Kyiv: Our format, 400.
Shevchenko, A. (2018). Digital era. Just about digital technology. Kyiv: Summit Book, 457.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Victoria Melnyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
