Амбівалентна природа оптимізму у контексті концепції нового гуманізму

Автор(и)

  • Pavel Vodop'yanov Білоруський державний технологічний університет, член-кореспонедент Національної академії Білорусі, Білорусь https://orcid.org/0000-0002-7881-4114
  • Irina Sidorenko Білоруський державний університет, Білорусь https://orcid.org/0000-0001-7792-0102

DOI:

https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177701

Ключові слова:

оптимізм, антропологічна криза, відчуження, трансгуманізм, екзистенціалізм, гуманізм

Анотація

Метою даного дослідження є виявленния амбівалентної природи ідеї оптимізму у концепції нового гуманізму. У даній статті аналізується сутність екологічної та антропологічної криз. Методи дослідження: загальнологічні методи дослідження, метод історико-філософської реконструкції, метод компаративного аналізу, метод системного аналізу.

Наукова новизна дослідження - у синтетичному підході до вирішення проблеми антропологічної кризи, яка враховує як екологічну, біологічну, так і екзистенційну проблематику. Антропологічна криза вплинула не тільки на екзистенційні, але й на біосоціальні проблеми існування людини і збереженння її біологічних основ. У цьому контексті домінує ідея про можливість цілеспрямованого втручання у генетику людини і створення оптимену, чи зверхлюдини. Під концептом «оптимізм» слід розуміти спробу гармонізації людських здібностей, а не заміну природної даності чимось іншим. «Контроль над еволюцією» у такій транскрипції передбачає свідому роботу багатьох поколінь щодо створення оптимену. Проте технократичні установки сучасного суспільства демаркують цей смисл, акцентуючи увагу на тому, що природа індивіда визначається не стільки природними можливостями організму, стільки технологічними досягненнями сучасної цивілізації, що дозволяють подолати природні бар’єри. Амбівалентний характер ідеї оптимізму відповідним чином конституює і пошук нових смислів в уявленнях про людську природу. У статті розглядаються два підходи до осмислння оптимізму: трансгуманізм та екзистенціалізм. Перший підхід базується на позиціях доцільності перетворення природи людини через посередництвао техніки, другий під ідеалом людини розуміє його здатність до самовизначення.

Висновки. Відмічається, що трансгуманізм без звернення до екзистенціалів людського буття може привести до посиленння відчуження людини і до технічного тиску. Тому автори статті приходять до висновку, що необхідно встановити новий гуманізми

Біографії авторів

Pavel Vodop'yanov, Білоруський державний технологічний університет, член-кореспонедент Національної академії Білорусі

Доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії і права

Irina Sidorenko, Білоруський державний університет

Кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії і методології науки

Посилання

Heidegger, M. (1997). Being and Time. Per. Bibihina. М., 452.

Letov, O. V. (2018). Man and the «superman»: ethical aspects of transgumanism. 1, 19–25.

Sidorenko I. N. (2018). «Homelessness» in the technocratic world // Human Problem in Modern Philosophy of Technology All-Russian Scientific and Practical Conference dedicated to the memory of I.A. Negodaev (Rostov-on-Don, March 29, 2018): Materials and Reports / Editorial: E.E. Nesmeyanov, D.K. Kulikov; Donskoy Tekhn. Rostov n/A: DSTU, 170-174.

Jaspers, K. Origins of history and its purpose // Meaning and purpose of history; Per. with him. 2nd edition. M., 1994. С. 28–287.

Jünger, F. G.(1949). Die Perfektion der Technik. Maschine und Eigentum. Friedrich G. Jünger. Frankfurt. M., 524.

Peccei, A. (1980). Human qualities. M.: Progress, 302.

Teslenko, T. V. (2018). Dichotomyia «spirit/intelligence – body» and ȉх in the context of philosophy economy: methodology of ambush. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 64, 53–64.

Sidorenko S. V. (2019). Digital Technology Developer in the fields of medicine in the minds of «globalization 4.0»: Social and Philosophical Imiri. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 64, 44–55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-09

Номер

Розділ

Соціальна філософія та філософія історії