Формування концепції спортивного менеджменту в умовах глобалізації
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.177750Ключові слова:
концепція спортивного менеджменту, глобалізація 4.0, комерціалізація спорту, самовдосконалення людиниАнотація
Актуальність дослідження полягає в тому, що в сучасних умовах глобалізація виступає як основна тенденція розвитку сучасного світу; це відзначено на Давоському форумі в 2019 році. Набувають розвиток всі сфери життєдіяльності суспільства, держави і людини - від політики, економіки - до спорту і гендерної рівності. Проблема дослідження - глобалізація в спорті - це перетворення спорту в явище глобального, загальнолюдського характеру, яке має суттєвий вплив на всі сторони життєдіяльності суспільства. Тому сфера спорту і спортивної культури виступають як об'єкт наукового дослідження. Спорт стимулює і формує соціальну та культурну рефлексію світового масштабу, відроджуючи ідею взаємозалежності людства в спорті і через спорт. Єдність формується завдяки безлічі чинників, серед яких мережа комунікаційних технологій, фінансових, політичних і культурних взаємозалежностей, нових культурних форм взаємодії, які дають поштовх спортивним взаємодіям, формуючи єдиний світовий ринок товарів, послуг, поведінкових стандартів, моделей соціальності, модерних цінностей у досягненні спортивного успіху. Проблема глобалізації у спорті пов'язана з європоцентризмом, в основі якого - формування європейських цінностей спорту, спортивної культури та спортивного успіху, а в цілому-спортивного менеджменту. Об'єкт дослідження - спортивний менеджмент як умова розвитку спортивної культури в умовах глобалізації 4.0. Цілі дослідження - проаналізувати нові тенденції глобального розвитку людства, які впливають на розвиток спорту та спортивної культури, сприяють самовдосконаленню людини фізично та духовно, піднімають пріоритет творчої особистості. Методи - аналізу і синтезу, абстрагування, кроскультурного, логічного, історичного, порівняльного аналізу- сприяють проникненню в складні феномени і процеси сучасної дійсності, пов'язані зі спортом в умовах глобалізації. Результати. Глобалізація змінює звичайний спосіб людей в спорті, разом з багатьма плюсами має низку негативних, хворобливих проблем, пов'язаних з відвертою комерціалізацією. Глобалізація увійшла в єдину структуру мікросистеми як процес інтеграції і економічного (спортивного) обміну; глобальні артефакти присутні в спортивному менеджменті, остільки спорт інституціоналізований в масштабах глобальних спортивних спільнот. Під формою спортивної глобалізації мається на увазі конкретний спосіб, в якому відбувається структурування проблем спорту і переведення їх на рівень глокалізації (регіонального) вирішення проблем, тобто відбувається єднання глобального і глокального. Висновок. Глобалізація означає збільшення доступних способів організації спортивних заходів, що вимагає формування концепції спортивного менеджменту, - транснаціональних, інтернаціональних, міжрегіональних, макронаціональних, регіональних муніципальних, локальних організацій, які потребують вдосконалення спортивного менеджменту. Ці сходи адміністративних рівнів розсікають функціональні мережі корпорацій, міжнародних та неурядових організацій, а також ряд професійних міжнародних організацій. Формується інтернаціоналізація спорту, яка детермінується глобалізацією.
Посилання
Bilohur, V. (2013). Formation of the Concept of Contemporary Sports as a System of Value Orientations of Youth in the Conditions of Globalization. Gilea, 75, 326–328.
Bilohur, V., Korzh, N., Smetanin, S. and Mazin, V. (2011). Prerequisites for the formation of a value attitude of students of technical specialties ZNTU to independent studies by physical culture and sports. Young sports science of Ukraine. Lviv: LDUFK, 2, 16-20.
Vizitei, N. (1980). The social nature of modern sport. Shtiintsa, 84.
Vizitei, N. (1986). Physical culture and sport as a social phenomenon. Chisinau: Shtiintsa, 160.
Voronkova, V. H. (2004). Municipal Management: Teaching manual. Kiev: Professional, 254.
Voronkova V. (2008). Philosophy of Humanistic Management (Socio-Anthropological Dimensions): Monograph. Zaporozhzhia: ZDIA, 254.
Gobikas, Mindaugas and Akranglyte, Gintare (2019). Image creation of professional athletes using contemporary social media. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 76, 76-83.
Morgan, W. (2003). The Philosophy of Sport: A Historical and Conceptual Overview and a Conjecture regarding its Future. Handbook of Sports Studies, 205–213.
doi: https://doi.org/10.4135/9781848608382.n12
Hambrecht, H., (2012). Praise sporting beauty. Kyiv: Spirit and Letter, 216.
Edensor, T. (2002). National Identity, Popular Culture and Everyday Life. Oxford-New York.
doi: https://doi.org/10.5040/9781474215305
Ibrahimov, M. (2011). "Philosophy of Sport": Will a fruitful philosophy in the field of sports? Young sports science of Ukraine, 4, 54.
Holowchak, M. and Reid, H. (2011). Aretism: an ancient sports philosophy for the modern sports world. Lanham, Md.: Lexington Books, 15–16.
Olexenko, R. (2017). Formation of the creative personality concept as a factor of the creative knowledge economy in conditions of globalization. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 71, 118–126.
doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.124895
Perelomova, O. (2008). Intertextuality as a systematic text-discursive category // Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 34, 87-95.
Pozhuev, V. (2010). Understanding the place and role of information in modern society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 42, 4-13.
Melnyk, V. (2014). Globalization in the Cultural Sphere: Theoretical and Methodological Analysis. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 87, 219-225.
Melnyk, V. (2011). Socio-philosophical analysis of interaction and interaction of personality and globalized society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 46, 96-108.
Mechikoff, R. and Estes, S. (2006). History and philosophy of sport and physical education: from ancient civilizations to the modern world. Boston: Mass: McGraw-Hill, 12.
Scott, R. (2005). Practical philosophy of sport and physical activity. Champaign, IL: Human Kinetics, 91.
Nikitenko, V. (2013). Modern geoculture as a sociocultural phenomenon // Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 53, 261-270.
Ryzhova, I. S. (2009). Design in technical universities. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 37, 87-95.
Ryzhova, I. S. (2011). Culture as the most fundamental way of human existence // Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 46, 126-134.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vlada Bilohur
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
