Філософсько-історичні витоки концептуалізації наративного історіописання
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2014.24911Ключові слова:
історичний наратив, ідеографічний підхід, розвиток наративного історіописання Л. фон Ранке, рефлексія над історіописанням в неокантіанстві та філософії життя, оцінка наративного жанру В. ДільтеємАнотація
Умови виробництва історичних текстів на сьогодні включені до предметності філософсько-історичного дослідження. Мета статті полягає у представленні синтезу ідей, пов’язаних з концептуалізацією наративного історіописання, що були сформульовані у XIX столітті в філософії історії. Дослідження виходить із розвиненого О.С. Лаппо- Данилевським принципу побудови історичного знання на основі номотетичної чи ідеографічної пізнавальних точок зору. Узагальнюємо, що у філософсько-історичних пошуках XIX століття визначилися головні напрями у стосунку до концептуалізації наративного історіописання: спочатку у Л. фон Ранке – на позитивістському ґрунті, пізніше – на основі неокантіанства – у В Віндельбанда, Г. Ріккерта, та поєднаного з філософією життя – у Г. Зіммеля, а також з феноменолого-герменевтичних позицій – у В. Дільтея.
Посилання
Виндельбанд В. Прелюдии. Философские статьи и речи // Виндельбанд В. Избранное. Дух и история. – М.: Юрист, 1994. – С. 20–293.
Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с.
Дильтей В. Собрание сочинений в 6-ти т.: Построение исторического мира в науках о духе. – М.: Три квадрата, 2004. – Т. 3. – 418 с.
Доманска Э. Философия истории после постмодернизма. – М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2010. – 400 с.
Зиммель Г. Избранное. Том 1. Философия культуры. – М. : Юрист, 1996. – 671 с.
Зиммель Г. Проблемы философии истории. Этюд по теории познания. – Изд-е 2-е. – М.: Книжный дом «Либроком», 2011. – 176 с.
Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории: в 2-х т. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010. – Т. 1. – 408 с.
Мейнеке Ф. Возникновение историзма. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – 480 с.
Риккерт Г. Границы естественнонаучного образования понятий. – СПб.: Наука, 1997. – 532 с.
Риккерт Г. Науки о природе и о культуре [Электронный ресурс] // Культурология. XX век. Антология.. – М.: Юрист, 1995. – С. 69–103. – URL: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/rikk/nauk_pr.php (дата доступа: 15.11.2013).
Серто М. де. Разновидности письма, разновидности истории [Электронный ресурс] // Логос. – 2011. – № 4 (30). – С. 7–18. – URL: http://www.ruthenia.ru/logos/number/2001_4_30.htm (дата доступа: 20.11.2013).
Топольський Є. Як ми пишемо і розуміємо історію. Таємниці історичної нарації. – Київ: «К.І.С.», 2010. – 400 с.
Stone L. The Revinal of Narrative: Reflections on a New Old History // Past & Present. – 1979. – Volume 85. Issue 1. – Pp. 3–24.
Vindel’band V. Prelyudii. Filosofskye stat’i i rechi // . Vindel’band V. Izbrannoye. Dukch i istoriya. – M: Yurist, 1994. – S. 20–293.
Gadamer Kh.-G. Istina i metod: Osnovy filosofskoy germenevtiki. – M.: Progress, 1988. – 704 s.
Dil’tey V. Sobraniye sochineniy v 6-ti t.: Postroyeniye istoricheskogo mira v naukakh o dukhe. – M.: Tri kvadrata, 2004. – T. 3. – 418 s.
Domanska E. Filosofiya istorii posle postmodernizma. – M.: «Kanon+» ROOI «Reabilitatsiya», 2010. – 400 s.
Zimmel’ G. Izbrannoye. Ton 1. Filosophiya kul tury. – M: Yurist, 1996. – 671 s.
Zimmel’ G. Problemy filosofii istorii. Etyud po teorii poznaniya. – Izd-e 2-ye. – M.: Knizhnyy dom «Librocom», 2011. – 176 s.
Lappo-Danilevskiy A.S. Metodologiya istorii: v 2-kh t. – M.: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 2010. – 408 s.
Meyneke F. Vozniknoveniye istorizma. – M.: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 2004. – 480 s.
Rikkert H. Granitsy yestestvennonauchnogo obrazovaniya ponyatiy. – SPb.: Nauka, 1997. – 525 s.
Rikkert H. Nauki o prirode i o kul’ture [Elektronnyy resurs] // – M: Yurist, 1995. – S. 69–103. – URL: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/rikk/nauk_pr.php (data dostupa: 15.11.2013)..
Serto M. de. Raznovidnosti pis’ma, raznovidnosti istorii [Elektronnyy resurs] // Logos. – 2011. – № 4 (30). – С. 7–18. – URL: http://www.ruthenia.ru/logos/number/2001_4_30.htm (data dostupa: 20.11.2013).
Topol’s’kiy Ё. Yak mi pishemo i rozumiémo istoriyu. Taémnitsi istorichnoї naratsii. – Ki]v: «K.I.S.», 2010. – 400 s.
Stone L. The Revinal of Narrative: Reflections on a New Old History // Past & Present. – 1979. – Volume 85. Issue 1. – Pp. 3–24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Тетяна Петрівна Ліщук-Торчинська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
