Використання принципів соціальної відповідальності, етики та сталого розвитку в контексті підвищення репутації організації
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2016.67364Ключові слова:
соціальна відповідальність, етика, принципи сталого розвиткуАнотація
У статті проаналізовано концепції соціальної відповідальності, поняття, які використовуються литовськими вченими, зміст корпоративної соціальної відповідальності та основних тенденцій, що визначають основні положення соціальної відповідальності відповідно до яких функціонують організацій, мережа глобального договору. У статті аналізуються принципи етики і сталого розвитку як важливих компонентів в рамках корпоративної соціальної відповідальності, висвітлюється використання принципів етики і соціальної відповідальності та їх значення у формуванні репутації компанії, тим самим забезпечуючи відповідальінсть зацікавлених сторін (співробітників, громадськості), проведення на користь орагнізцаії будь-якої економічної діяльності (послуги, виробництво, торгівля)Посилання
Ardichvili A. The Role of HRD in CSR, Sustainability, and Ethics: A Relational Model. Human Resource Development Review, 2013, 12(4), 456– 473.
Bagdoniene D., Paulaviciene E. Integration of Social Responsibility and Organization Management System, Economics and management: 2010, 15.
Bakanauskas A., Vanagiene V. Įmonių socialinės atsakomybės gairės stiprinant prekės ženklo reputaciją. Management Theory & Studies for Rural Business & Infrastructure Development,2012, 32(3), p. 15–22.
Bernatonyte D., Vilke R., Keizeriene E. Ekonominės krizės poveikio Lietuvos smulkių ir vidutinių įmonių socialinei atsakomybei kryptys, Ekonomika ir vadyba, 2009, 14: 229–236.
Costas J., Kärreman D. Conscience as control – managing employees through CSR. Organization,2013, 20(3), p. 394–415.
Ciegis R.; Ramanauskiene, J. Integrated assessment of sustainable development: Lithuanian case in Lithuanian, Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 2011, 2: 39–49.
Domarkas V., JuknevicienėeV., Kareivaite R. Institucinės dimensijos vaidmuo darnaus vystymosi koncepcijoje. Viešoji politika ir administravimas/ ISSN 2029-2872 (online) Public policy and administration, 2012, T. 11, Nr. 3 / 2012, Vol. 11, No 3, p. 461–472
Ebner D., Baumgarther, R. J. The relationship between sustainable development and corporate social responsibility. Konferencijos medžiaga iš Dubline vykusios konferencijos “Corporate Responsibility Research”, 2006.
Erhemjamts O., Li, Q., Venkateswaran, A. Corporate Social Responsibility and Its Impact on Firms’ Investment Policy, Organizational Structure, and Performance. Journal of Business Ethics, 2013, 118(2), p. 395–412.
Galbreath J., Shum, P. Do customer satisfaction and reputation mediate the CSR–FP link? Evidence from Australia. Australian Journal of Management, 2012,37(2), p. 211–229.
Garavan T. N., McGuire D. Human Resource Development and Society: Human Resource Development’s Role in Embedding Corporate Social Responsibility, Sustainability, and Ethics in Organizations. Advances in Developing Human Resources, 2011, 12(5), 487– 507.
Garavan T. N., McGuire D. Human Resource Development and Society: Human Resource Development’s Role in Embedding Corporate Social Responsibility, Sustainability, and Ethics in Organizations. Advances in Developing Human Resources,2011, 12(5), 487– 507.
Garavan T.N., Heraty N., Rock A., Dalton E. Conceptualizing the Behavioral Barriers to CSR and CS in Organizations: A Typology of HRD Interventions. Advances in Developing Human Resources,2010, 12(5), 587– 613.
Grundey D. Applying sustainability principles in the economy. Technological and Economic Development of Economy,2008, 14(2), p. 101–106.
Jack A. Partnership is one way donors are seeking greater involvement [Special report on corporate citizenship and philanthropy, Society for Human Resource Management]. Financial Times, 2007, Retrieved from http://www.shrm.org/
Juscius V. Corporate social responsibility and sustainable development. Organizacijų vadyba: sisteminiai tyrimai. Management of Organizations: Systematic Research,2007, 44, p. 35–44.
Juscius V. Įmonių socialinė atsakomybė ir organizacijų tapatumas šiuolaikinės ekonominės krizės kontekste. Ekonomika ir vadyba. Economics & Management, 2009, 14, p. 264–271.
Kotchen M. J. Corporate social responsibility for irresponsibility working paper. National bureau of economic research, 2011. Cambridge. pieiga per internetą: http://www.nber.org/papers/w17254
Maignan I., Ferrell O. C. Corporate Social Responsibility and Marketing: An Integrative Framework. Journal of the Academy of Marketing Science, 2004, 32(1), p. 3–19.
McAdam R. Leonard D. Corporate social responsibility in a total quality management context: opportunities for sustainable growth. Corporate Governance, 200, 3(4), p. 36–45.
Nussbaum A. K. Ethical Corporate Social Responsibility (CSR) and the Pharmaceutical Industry: A Happy Couple? Journal of Medical Marketing: Device, Diagnostic and Pharmaceutical Marketing, 2009, 9(1), p. 67–76.
O’Connor, A., Gronewold, K. Black Gold, Green Earth: An analysis of the petroleum industries sustainability discourse. Management Communication Quarterly, 2013, 27(2), p. 210–236.
Ozeliene D., Drejeris R. Įmonių darnios plėtros vertinimo metodinio potencialo analizė. /Mokslas – Lietuvos ateitis/ Science – Future of lithuania, 2015, 7(2): 189–198
Panzaru S., Dragomir C. The considerations of the sustainable development and eco- development in national and zonal context, Review of International Comparative Management, 2012, 13: 823–831.
Pauzuoliene J. Socialinės atsakomybės įtaka darniai verslo plėtrai. Jaunųjų mokslininkų darbai,2010, 1(26), p. 115–121.
Pérez A., del Bosque I. R. Extending on the Formation Process of CSR Image. Social Marketing Quarterly, 2013, 19(3), p. 156–171.
Salzmann O., Ionescu-Somers A., Steger U. The Business case for corporate sustainability: literature review and research options. European Management Journal, 2005, 23(1), p. 27–36.
Schrempf J. The Delimitation of Corporate Social Responsibility: Upstream, Downstream, and Historic CSR. Business & Society, 2012, 51 (4), p. 690–707.
Scott S. Corporate Social Responsibility and the Fetter of Profitability. Social Responsibility Journal, 2007, 3(4), p. 31–39.
Searcy C. Corporate sustainability performance measurement systems: a review and reseach agenda, Business Ethics, 2012, 107: 239–253. http://dx.doi.org/10.1007/s10551-011-1038-z
Somers, J. M. (2001). Ethical codes of conduct and organizational context: A study of the relationship between codes of conduct, employee behavior and organizational values. Journal of Business Ethics, 30, 185-195.
Simanskienė L. Petrulis S. Darnumas ir jo teikiama nauda organizacijoms, Region Formation & Development Studies, 2014, 11: 221–231. http://dx.doi.org/10.15181/rfds.v12i1.698
Thomas G., Nowak, M. Corporate Social Responsibility: a Definition. GSB Working Paper, 2006, No. 62.
Trevino L. K., Nelson K. E. Managing Business Ethics: Straight talk about how to do it right (3rd ed., 2004, Danvers: John Wiley & Sons.
Übius Ü. Alas R. Organizational Culture Types as Predictors of Corporate Social Responsibility. Inžinerinė ekonomika. Engineering economics, 2009, 61(1), p. 90–99.
Valentine S., Barrett, T. Ethical training and business persons’ perceptions of organizational ethics. Journal of Business Ethics, 2004, 52, 381-390.
Valentine S., & Fleischman, G. Ethics training and businesspersons’ perceptions of organisational ethics. Journal of Business Ethics,2004, 52, 381-390.
We O. G., Choi B. H. A Study on the Corporate Social Responsibility (CSR) Reinforcement in China; Focusing on Chinese Automobile Industry. International Area Studies Review, 2008, 11(2), p. 33–54.
Zenisek T. J. Corporate social responsibility: A conceptualisation based on organization literature. Academy of Management Review, 1979, 4, 359-368.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Regina Andriukaitiene
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
