Концепція управлінської освіти інформаційного суспільства

Автор(и)

  • М. О. KONONETS Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-9303-707X

DOI:

https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149671

Ключові слова:

управлінська освіта, філософія освіти, персональний менеджмент, управлінська культура, інноваційна управлінська парадигма, інформаційне суспільство

Анотація

Актуальність теми дослідження в тому, що управлінська освіта як складний соціальний феномен сучасності, є складовою частиною формування управлінської культури керівника. Управлінська освіта трактується з різних сторін, що свідчить, що управлінська освіта є міждисциплінарною матрицею багатьох соціогуманітарних та поведінкових наук. Постановка проблеми - управлінська освіта допомагає формуванню персональних якостей керівника, що в цілому сприяє формуванню концепції персонального менеджменту. Саме на постіндустріальній стадії відбувається становлення і розвиток управлінської освіти, що базується на знаннях, інтелекті, професіоналізмі. Аналіз останніх досліджень і публікацій – для аналізу ми виділяємо публікації В.Беха, Ю.Бех, В.Воронкової, О.Кивлюк, В.Нікітенко, М.Максименюк, Р.Олексенка, О.Пунченка, О.Сосніна, що дозволяють нам проникнути в сутність управлінської культури як основи управлінської освіти. Виділення недосліджених частин загальної проблеми – управлінська культура як складне соціальне явище залишається досить мало проаналізованою, від її рівня та високої якості залежать всі перетворення в нашій країні. Постановка завдання – аналіз методологічних засад управлінської освіти в контексті філософії освіти. Методи – загальнонаукові та методи конструктивної методології, що застосовуються до управлінських наук. В економічній, соціологічній, соціально-філософській літературі останніх років отримала розповсюдження концепція «суспільства, що навчається». Виклад основного матеріалу. В основі дослідження – концептуалізація методологічних засад, що дозволяють проникнути у таке складне явище, як управлінські науки, що оновлюються в епоху інформаційного суспільства, розробка напрямів удосконалення викладання управлінських наук в умовах переходу до нового технологічного укладу. Наукова новизна дослідження – в застосуванні конструктивної методології, яка свідчить про те, що управлінські науки – це науки праксеологічної спрямованості. Доведено, що найважливіші атрибути управлінської культури, направленої на аналіз складної саморегульованої системи, - це самоорганізація та рефлексивність. Саме ці атрибути сприяють формуванню інноваційної управлінської парадигми. Це якісно прискорює процес розвитку і трансформації соціуму за рахунок включення в нього інтенціональних, так і непередбачуваних наслідків. Все це прискорює трансформаційні процеси в сучасному українському суспільстві. Висновки - філософію освіти слід розглядати як процес, результат і соціальне явище. Головна задача управлінських наук – прогностична, яка досліджує закономірності об’єктивної реальності, направленої на те, щоб нарощувати інформаційний, виробничий, організаційний потенціал. Використання даного потенціалу сприяє формуванню концепції персонального менеджменту керівника, який необхідний для вирішення проблем сучасного суспільства та підвищення динамічного розвитку держави і суспільства

Біографія автора

М. О. KONONETS, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології і педагогіки

Посилання

Voronkova V.G. (2012). Formation of synergistically-reflexively model samoupravlìnskogo society: the civilizational context // Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhшa State Engineering Academy / M-of education and science of Ukraine, Zaporizhzhia State Engineering Academy. Zaporizhzhia. Issue. 49. 17-28.

Kyvliuk, O. P. (2014). Modelling of information processes in the context of the information society. Gìleâ. Issue 80. 222-226.

Kyvliuk, O. P. (2001). Features of the foundations of computer science in elementary school // computer in the school and family. Kiev: Institute of Pedagogics of Ukraine. Issue 5. 33-34.

Kyrychenko, M. O. (2017). Informatization as a factor of optimizing the ideology of the information society and ensuring its sustainable development. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». Issue 1 (9). 46–50.

Maksimenûk, M. Yu., Nikitenko, V. O. (2016). Informational and communicative society as a kind of complex social systems and interaction. Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy. Issue 66. 266-278.

Melnik, V.V. (2015). Aksìologìčnij rotation of the modern philosophy of the culture as being the genesis of culture // Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhшa State Engineering Academy / M-of education and science of Ukraine, Zaporizhzhia State Engineering Academy. Zaporizhzhia. Issue. 63. 208-217.

Nikitenko, Vitalina (2016). Сonceptualization of geo-cultural values in the process of teaching of foreign language // Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy / M-of education and science of Ukraine, Zaporizhzhia State Engineering Academy. Zaporizhzhia. Issue. 64. 255-259.

Oleksenko, R.I.(2017). Features of formation of the philosophical values of creative entrepreneurs in the face of global challenges and trends of the development of the modern world. Melitopol: FOP Odnorog T. 228 s . ISBN 978-617-7566-09-9

Ryzhova, I.S. (2017). Smart-technology as a factor of development of modern design // Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhіa State Engineering Academy. Issue 69.174-183.

Ryzhova І.S., Prusak V.F., Migal S.P., Rєzanova N.O. (2017). Design seredovisha: List-dovіdnik/ed. d. fіlosof n., Prof. І.S. Ryzhovoї.Lviv: Space-M. 360.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-17

Номер

Розділ

Філософія освіти