Співробітництво університету зі студією бізнесу і розвитку
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149679Ключові слова:
університетське ділове співробітництво, форми співробітництва, розвиток навчального процесу, ділове співробітництво в дослідженніАнотація
Актуальність вивчення відображає той факт, що співробітництво між університетом і бізнесом розглядається як важливий спосіб реалізцаії третьої місії університету. Університети покликані шукати нові можливості для фінансування, скорочення державного фінансування і підтримки зі сторони структурних фондів, а також швидкого зростання ділової конкуренції, компанії покликані шукати нові методи для підтримки конкурентних переваг. В обох випадках різні форми співробітництва є важливим способом досягення своїх цілей. Десять типів UBC напряму пов’язані з місіями університетів і бізнес-потребами, проте один з них є достатньо важливим - покращенння змісту дослідження, що аналізується за допомогою розробки, упровадження та оцінки змісту дослідження. Така форма співробітництва між університетом і бізнесом може допомогти у розвитку людських ресурсів, пов’язаних з розвитком сучасного суспільства. Проте участь бізнесу в ній обмежена, діяльність щодо залучення уваги також досить обмежена і не використовується. Мета дослідження - визначити форми діяльності, у якій приймають участь представники бізнесу з метою покращення змісту навчального процесу. Завдання дослідження: визначити форми співробітництва між університетом, діловими колами та представниками бізнесу у сфері проектування, упровадження та оцінки змісту дослідження. Аналіз останніх досліджень та публікацій. З утворенням третьої університетської місії співробітництво між університетами і бізнесом широко аналізувалася не тільки у сфері управління, але й у сфері природничо-наукової освіти. Університетське ділове співробітництво як об’єкт аналізувалося у рамках сумісних практик, як приватних, так і суспільних (M. Ilyas, G. Dutrenit, D. Golder-Buckley, V. Garousi, K. Petersen). P. D'Este и M. Perkmann визначили фактори, які впливають на співробітництво між університетами і бізнесом, а також визначення типів співробітництва та переваг співробітництва (T. Davey, T. Baaken, V. Galan Muros, A. Meerman, T. Barnes, A. Gibbons, M. Crespo and H. Dridi) та визначити рівні співробітництва між університетами та діловим співробітництвом (B.N. Ponomariov, P.C. Boardman, T. Davey). Провідні вчені проаналізували співробітництво між університетом та бізнесом у покращенні змісту досліджень T. Davey, A. Healy, C. Plewa, T. Baaken. Огляд вивчення цього об’єкта свідчить, що він був в основному проаналізований у професійній підготовці. Методологія дослідження. Окремі кількісні дослідження направлені на виявлення істотних форм університетського та ділового співробітництва та виявлення того, який бізнес приймає участь у розробці змісту дослідження (розробка, упровадження та оцінка). У дослідженні були застосовані наступні методи: аналіз наукової літератури, анкетування з дослідженням даних, які були оброблені математичним аналізом. Висновки.Результати опитування показали, що бізнес-організації приймають все більш активну участь в університетській діЯльсноті чеерз різні виді с півпраці, проте їх участь у розробці навчального співробітництва обмежується ще недостанім і обмеженим числом заходів. Представники бізнесу в основному приймають участь у розвитку лекцій у якості гостей та консультацій, які проводяться під час практики чи написання в підсумковому вигляді дипломної роботи, а також допомагають організувати заходи в університеті.
Ключові слова: університетське ділове співробітництво, форми співробітництва, розвиток навчального процесу, ділове співробітництво в дослідженніПосилання
Asderaki, F. (2009). The Impact of the Bologna Process on the Development of the Greek Quality Assurance System. Quality in Higher Education, 15 (2), 105–122. doi: https://doi.org/10.1080/13538320902995758
Barnett, M. (2002). University-industry relationships in dentistry: past, present, future. Journal of Dental Education, 66 (10), 1163–1168.
Carayol, N. (2003). Objectives, agreements and matching in science–industry collaborations: reassembling the pieces of the puzzle. Research Policy, 32 (6), 887–908. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(02)00108-7
Davey, T., Baaken, T., Galan-Muros, V. (2011). The State of European University‐ Business Cooperation: Part of the DG Education and Culture Study on the Cooperation between Higher Education Institutions and Public and Private Organisations in Europe, 141. 5. Davey, T. (2017). Converting university knowledge into value: how conceptual frameworks contribute to the understanding of the third mission role of European universities. International Journal of Technology Transfer and Commercialisation, 15 (1), 65. doi: https://doi.org/10.1504/ijttc.2017.10005380
Dutrénit, G., De Fuentes, C., Torres, A. (2010). Channels of interaction between public research organisations and industry and their benefits: evidence from Mexico. Science and Public Policy, 37 (7), 513–526. doi: https://doi.org/10.3152/030234210x512025
Echeverri, P., Skålén, P. (2011). Co-creation and co-destruction: A practice-theory based study of interactive value formation. Marketing Theory, 11 (3), 351–373. doi: https://doi.org/10.1177/1470593111408181
Eurostat (2015). Eurostat databases. Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/
Forsyth, H., Laxton, R., Moran, C., van der werf, J., Banks, R., Taylor, R. (2008). Postgraduate coursework in Australia: issues emerging from university and industry collaboration. Higher Education, 57 (5), 641–655. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-008-9167-8
Garousi, V., Petersen, K., Ozkan, B. (2016). Challenges and best practices in industry-academia collaborations in software engineering: A systematic literature review. Information and Software Technology, 79, 106–127. doi: https://doi.org/10.1016/j.infsof.2016.07.006
Gillis, M., McNally, M. (2010). The influence of industry on dental education. Journal of Dental Education, 74 (10), 1095–1105.
Giuliani, E., Arza, V. (2009). What drives the formation of “valuable” university–industry linkages? Research Policy, 38 (6), 906–921. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2009.02.006
Golubavičiūtė, R., Guzavičius, A. (2009). Universitetas kaip socialiai atsakinga organizacija. Economics & Management, 246–250.
Buckley-Golder, D., Way, D., Glover, M. et. al. (2015). Best Practice Strategies for Successful Innovation through University-Business Collaboration. Research Councils UK, 20.
Healy, A., Perkmann, M., Goddard, J., Kempton, L. (2014). Measuring the impact of university–business cooperation. Catalogue No. NC-02-14-1337-EN-N. Luxembourg: Publications Office of the European Union.Huang, M.H.
Ho, M. H.-C., Liu, J. S., Kuan, M. C.-H. (2016). Torn between Academic Publications and University–Industry Collaboration. Research Evaluation, 25 (2), 151–160. doi: https://doi.org/10.1093/reseval/rvw001
Ilyas, M. (2004). Best practices in industry–university collaboration. Government, industry and university relationships and collaboration. Published in the proceedings for the Second LACCEI International Latin American and Caribbean Conference for Engineering and Technology (LACCEI’2004), Paper No. 037.
Lamichhane, S., Sharma, T. N. (2013). University – Industry Relations: A Thrust for Transformation of Knowledge and Economic Acceleration. Journal of Education and Research, 2. doi: https://doi.org/10.3126/jer.v2i0.7624
Lam, A. (2007). Knowledge Networks and Careers: Academic Scientists in Industry – University Links. Journal of Management Studies, 44 (6), 993–1016. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-6486.2007.00696.x
Laužackas, R. (2005). Profesinio rengimo metodologiya. Kaunas: Vytauto Didžiojo universiteto leidykla.
Muda, N., Din, U. K. S., Majid, N., Ahmad, R. R., Shahabudin, F. A. A., Rambely, A. S., Suradi, N. R. M. (2012). Industrial Training as a Benchmark of the Employability for the Mathematical Sciences Students of UKM. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 59, 598–603. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.09.319
Othman, R., Omar, A. F. (2012). University and industry collaboration: towards a successful and sustainable partnership. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 31, 575–579. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.12.106
Stokaitė, V., Pitrėnaitė-Žilenienė, B. (2014). Kolektyvinio intelekto svarba įgyvendinant universitetų “trečiąją misiją.” Social Technologies, 4 (2), 361–369. doi: https://doi.org/10.13165/st-14-4-2-09
Plewa, C., Galán-Muros, V., Davey, T. (2014). Engaging business in curriculum design and delivery: a higher education institution perspective. Higher Education, 70 (1), 35–53. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-014-9822-1
Siegel, D. J. (2007). Building a pipeline for diversity through intersectoral collaboration. Higher Education, 55 (5), 519–535. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-007-9072-6
Stonkienė, M., Matkevičienė, R. (2014). Trečiosios universitetų misijos poveikis mokslo žinių sklaidai universitetinėse studijose. Societal Studies, 6 (3), 611–632. doi: https://doi.org/10.13165/sms-14-6-3-10
Vargo, S. L., Lusch, R. F. (2004). Evolving to a New Dominant Logic for Marketing. Journal of Marketing, 68 (1), 1–17. doi: https://doi.org/10.1509/jmkg.68.1.1.24036
Wakkee, I. A. M., Van der Sijde, P., Nuijens, N. (2013). Valorisatie in Nederland:exploratieve verkenning van het landschap van valorisatieprogramma’s’. Amsterdam: VU/FSW-Org (internal report).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 KRISTINA MEJERYTĖ-NARKEVIČIENĖ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
