Переваги співпраці між університетом і бізнесом з метою покращення змісту навчальних програм
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.155559Ключові слова:
університетсько-ділова співпраця, переваги співпраці університету та бізнесу, форми університетсько-ділової співпраці, покращення змісту програм навчання, співпраця бізнесу у змісті навчанняАнотація
Актуальність дослідження проявляється в тому, що переваги різних форм співпраці між університетами і бізнесом проявляються через різні зацікавлені сторони: громадськість, адміністрацію університету та його засновників, вчених, студентів і бізнесу. Десть типів співпраці UBC напряму пов’язані з місіями університетів та потребами бізнесу, які прямо чи опосередковано приносять користь обом організаціям. Це дослідження акцентує увагу на переважно співпраці між університетом і бізнесом через зміст, розробку, реалізацію та оцінку навчальних програм. Мета дослідження - виявити переваги співпраці університету та бізнесу у покращенні змісту навчання. Задачами дослідження є наступні: розробити інструменти і види діяльності, за допомогою яких університет співпрацює з бізнесом; ідентифікувати переваги співпраці між університетом та зацікавленими сторонами у покращенні змісту навчання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З формуванням третьої університетської місії співпраця між університетом і бізнесом широко аналізувалася не тільки у сфері управління, але й у сфері природничо-наукової освіти. P. D'Este and M. Perkmann досліджували переваги співпраці між університетом і бізнесом; такі типи співпраці були ідентифіковані T. Davey, T. Baaken, V. Galan Muros, A. Meerman, T. Barnes, A. Gibbons; рівні співпраці між університетом і бзнесом були представлені вченими B.N. Ponomariov, P.C. Boardman, T. Davey, R. Laužackas. Більше того, переваги між університетом і бізнесом на різних рівнях досліджували T. Davey, M. Crespo, N. Carayol, H. Forsyth, R. Laxton, S. Lamichhane, T. Nath Sharma, P. Van der Sijde and H. Dridi, K. Ramakrishnan, N.M. Yasin, A. Draghici. Обзор дослідження свідчить, що це був аналіз навчання без відриву від виробництва і навчання без відриву від роботи в UBC. Методологія дослідження. Для аналізу об’єкта дослідження було обрано кількісне дослідження, у якому прийняли участь соціальні партнери Литовського університету спорту, що представляють організації бізнесу. Результати дослідження демонструють тільки думку представників бізнесу про переваги, які отримують зацікавлені сторони. Для дослідження було застосовано наступні методи: аналіз наукової літератури, анкетування і дослідження даних, які були оброблені математичним аналізом. Висновки. Перевага співпраці між університетом і бізнесом з метою покращення змісту програм навчання були розділені переважно зацікавленими сторонами: громадськість, адміністрація університету та його засновники, вчені, студенти і бізнес. Самою великою перевагою та зиском бізнесу є можливість додаткового фінансування у рамках різних проектів у співпраці з університетом та перепідготовкою співробітників. Переваги вагомі і в співпраці між університетом і бізнесом у вигляді проведення лекцій студентам, участі у студентській практиці, покращення та оцінки змісту навчальних програмПосилання
Benneworth, P., Jongbloed, B. W. (2009). Who matters to universities? A stakeholder perspective on humanities, arts and social sciences valorisation. Higher Education, 59 (5), 567–588. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-009-9265-2
Bersėnaitė, J. (2016). Verslo įmonių vystymosi trajektorijos bendradarbiaujant su mokslo ir studijų institucijomis. Šiauliai, 236.
Barnes, T., Pashby, I., Gibbons, A. (2002). Effective University – Industry Interaction: European Management Journal, 20 (3), 272–285. doi: https://doi.org/10.1016/s0263-2373(02)00044-0
Carayol, N. (2003). Objectives, agreements and matching in science–industry collaborations: reassembling the pieces of the puzzle. Research Policy, 32 (6), 887–908. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(02)00108-7
Davey, T., Baaken, T., Galan-Muros, V. (2011). The State of European University‐ Business Cooperation: Part of the DG Education and Culture Study on the Cooperation between Higher Education Institutions and Public and Private Organisations in Europe, 141.
Davey, T. (2017). Converting university knowledge into value: how conceptual frameworks contribute to the understanding of the third mission role of European universities. International Journal of Technology Transfer and Commercialisation, 15 (1), 65. doi: https://doi.org/10.1504/ijttc.2017.10005380
Dutrénit, G., De Fuentes, C., Torres, A. (2010). Channels of interaction between public research organisations and industry and their benefits: evidence from Mexico. Science and Public Policy, 37 (7), 513–526. doi: https://doi.org/10.3152/030234210x512025
Evans, J.A (2010). Industry collaboration, scientific sharing and the dissemination of knowledge. Social Studies of Science, 40(5), 757-791. [in English].
Forsyth, H., Laxton, R., Moran, C., van der werf, J., Banks, R., Taylor, R. (2008). Postgraduate coursework in Australia: issues emerging from university and industry collaboration. Higher Education, 57 (5), 641–655. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-008-9167-8
Garousi, V., Petersen, K., Ozkan, B. (2016). Challenges and best practices in industry-academia collaborations in software engineering: A systematic literature review. Information and Software Technology, 79, 106–127. doi: https://doi.org/10.1016/j.infsof.2016.07.006
Gillis, M., McNally, M. (2010). The influence of industry on dental education. Journal of Dental Education, 74 (10), 1095–1105.
Ginzburg, S., Houli, E. (2013). Collaboration between the Academic World and Industry. Tefen Tribune, Winter Issue, 19–22.
Golder-Buckley, D., Way, D., Glover, M., et. al. (2015). Best Practice Strategies for Successful Innovation through University-Business Collaboration, Research Councils UK.
Hagedoorn, J., Link, A. N., Vonortas, N. S. (2000). Research partnerships. Research Policy, 29 (4-5), 567–586. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(99)00090-6
Healy, A., Perkmann, M., Goddard, J.,Kempton, L. (2014). Measuring the impact of university–business cooperation. Catalogue No. NC-02-14-1337-EN-N. Luxembourg: Publications Office of the European Union.Huang, M.H.
Hedvall, M. (2011). University-industry collaboration & degree mobility. EDAMBA & Hanken School of Economics.
Ho, M. H.-C., Liu, J. S., Kuan, M. C.-H. (2016). Torn between Academic Publications and University–Industry Collaboration. Research Evaluation, 25 (2), 151–160. doi: https://doi.org/10.1093/reseval/rvw001
Ilyas, M. (2004). Best practices in industry–university collaboration. Government, industry and university relationships and collaboration. Published in the proceedings for the Second LACCEI International Latin American and Caribbean Conference for Engineering and Technology (LACCEI’2004), Paper No. 037.
Lamichhane, S., Sharma, T. N. (2013). University - Industry Relations: A Thrust for Transformation of Knowledge and Economic Acceleration. Journal of Education and Research, 2, 59–66. doi: https://doi.org/10.3126/jer.v2i0.7624
Lam, A. (2007). Knowledge Networks and Careers: Academic Scientists in Industry?University Links. Journal of Management Studies, 44 (6), 993–1016. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-6486.2007.00696.x
Othman, R., Omar, A. F. (2012). University and industry collaboration: towards a successful and sustainable partnership. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 31, 575–579. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.12.106
Plewa, C., Galán-Muros, V., Davey, T. (2014). Engaging business in curriculum design and delivery: a higher education institution perspective. Higher Education, 70 (1), 35–53. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-014-9822-1
Santoro, M. D., Chakrabarti, A. K. (2002). Firm size and technology centrality in industry–university interactions. Research Policy, 31 (7), 1163–1180. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(01)00190-1
Shahabudin, S. (2006). University-Industry Collaboration in Curriculum Development, Universiti Kebangsaan Malaysia. Available at: http://eprints.ukm.my/53/1/Session1-1-Prof.Shahabudin.pdf
Siegel, D. J. (2007). Building a pipeline for diversity through intersectoral collaboration. Higher Education, 55 (5), 519–535. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-007-9072-6
Stonkienė, M., Matkevičienė, R. (2014). Trečiosios universitetų misijos poveikis mokslo žinių sklaidai universitetinėse studijose. Societal Studies, 6 (3), 611–632. doi: https://doi.org/10.13165/sms-14-6-3-10
Van der Sijde, P. C. (2012). Profiting from Knowledge Circulation: The Gains from University–Industry Interaction. Industry and Higher Education, 26 (1), 15–19. doi: https://doi.org/10.5367/ihe.2012.0082
Wakkee, I. A. M., Van der Sijde, P., Nuijens, N. (2013). Valorisatie in Nederland:exploratieve verkenning van het landschap van valorisatieprogramma’s’. Amsterdam: VU/FSW-Org (internal report).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 KRISTINA MEJERYTĖ-NARKEVIČIENĖ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
