DOI: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.155559

Переваги співпраці між університетом і бізнесом з метою покращення змісту навчальних програм

K. MEJERYTĖ-NARKEVIČIENĖ

Анотація


Актуальність дослідження проявляється в тому, що переваги різних форм співпраці між університетами і бізнесом проявляються через різні зацікавлені сторони: громадськість, адміністрацію університету та його засновників, вчених, студентів і бізнесу. Десть типів співпраці UBC напряму пов’язані з місіями університетів та потребами бізнесу, які прямо чи опосередковано приносять користь обом організаціям. Це дослідження акцентує увагу на переважно співпраці між університетом і бізнесом через зміст, розробку, реалізацію та оцінку навчальних програм. Мета дослідження - виявити переваги співпраці університету та бізнесу у покращенні змісту навчання. Задачами дослідження є наступні: розробити інструменти і види діяльності, за допомогою яких університет співпрацює з бізнесом; ідентифікувати переваги співпраці між університетом та зацікавленими сторонами у покращенні змісту навчання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З формуванням третьої університетської місії співпраця між університетом і бізнесом широко аналізувалася не тільки у сфері управління, але й у сфері природничо-наукової освіти. P. D'Este and M. Perkmann досліджували переваги співпраці між університетом і бізнесом; такі типи співпраці були ідентифіковані T. Davey, T. Baaken, V. Galan Muros, A. Meerman, T. Barnes, A. Gibbons; рівні співпраці між університетом і бзнесом були представлені вченими B.N. Ponomariov, P.C. Boardman, T. Davey, R. Laužackas. Більше того, переваги між університетом і бізнесом на різних рівнях досліджували T. Davey, M. Crespo, N. Carayol, H. Forsyth, R. Laxton, S. Lamichhane, T. Nath Sharma, P. Van der Sijde and H. Dridi, K. Ramakrishnan, N.M. Yasin, A. Draghici. Обзор дослідження свідчить, що це був аналіз навчання без відриву від виробництва і навчання без відриву від роботи в UBC. Методологія дослідження. Для аналізу об’єкта дослідження було обрано кількісне дослідження, у якому прийняли участь соціальні партнери Литовського університету спорту, що представляють організації бізнесу. Результати дослідження демонструють тільки думку представників бізнесу про переваги, які отримують зацікавлені сторони. Для дослідження було застосовано наступні методи: аналіз наукової літератури, анкетування і дослідження даних, які були оброблені математичним аналізом. Висновки. Перевага співпраці між університетом і бізнесом з метою покращення змісту програм навчання були розділені переважно зацікавленими сторонами: громадськість, адміністрація університету та його засновники, вчені, студенти і бізнес. Самою великою перевагою та зиском бізнесу є можливість додаткового фінансування у рамках різних проектів у співпраці з університетом та перепідготовкою співробітників. Переваги вагомі і в співпраці між університетом і бізнесом у вигляді проведення лекцій студентам, участі у студентській практиці, покращення та оцінки змісту навчальних програм

Ключові слова


університетсько-ділова співпраця; переваги співпраці університету та бізнесу; форми університетсько-ділової співпраці; покращення змісту програм навчання; співпраця бізнесу у змісті навчання

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Benneworth, P., Jongbloed, B. W. (2009). Who matters to universities? A stakeholder perspective on humanities, arts and social sciences valorisation. Higher Education, 59 (5), 567–588. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-009-9265-2

Bersėnaitė, J. (2016). Verslo įmonių vystymosi trajektorijos bendradarbiaujant su mokslo ir studijų institucijomis. Šiauliai, 236.

Barnes, T., Pashby, I., Gibbons, A. (2002). Effective University – Industry Interaction: European Management Journal, 20 (3), 272–285. doi: https://doi.org/10.1016/s0263-2373(02)00044-0

Carayol, N. (2003). Objectives, agreements and matching in science–industry collaborations: reassembling the pieces of the puzzle. Research Policy, 32 (6), 887–908. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(02)00108-7

Davey, T., Baaken, T., Galan-Muros, V. (2011). The State of European University‐ Business Cooperation: Part of the DG Education and Culture Study on the Cooperation between Higher Education Institutions and Public and Private Organisations in Europe, 141.

Davey, T. (2017). Converting university knowledge into value: how conceptual frameworks contribute to the understanding of the third mission role of European universities. International Journal of Technology Transfer and Commercialisation, 15 (1), 65. doi: https://doi.org/10.1504/ijttc.2017.10005380

Dutrénit, G., De Fuentes, C., Torres, A. (2010). Channels of interaction between public research organisations and industry and their benefits: evidence from Mexico. Science and Public Policy, 37 (7), 513–526. doi: https://doi.org/10.3152/030234210x512025

Evans, J.A (2010). Industry collaboration, scientific sharing and the dissemination of knowledge. Social Studies of Science, 40(5), 757-791. [in English].

Forsyth, H., Laxton, R., Moran, C., van der werf, J., Banks, R., Taylor, R. (2008). Postgraduate coursework in Australia: issues emerging from university and industry collaboration. Higher Education, 57 (5), 641–655. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-008-9167-8

Garousi, V., Petersen, K., Ozkan, B. (2016). Challenges and best practices in industry-academia collaborations in software engineering: A systematic literature review. Information and Software Technology, 79, 106–127. doi: https://doi.org/10.1016/j.infsof.2016.07.006

Gillis, M., McNally, M. (2010). The influence of industry on dental education. Journal of Dental Education, 74 (10), 1095–1105.

Ginzburg, S., Houli, E. (2013). Collaboration between the Academic World and Industry. Tefen Tribune, Winter Issue, 19–22.

Golder-Buckley, D., Way, D., Glover, M., et. al. (2015). Best Practice Strategies for Successful Innovation through University-Business Collaboration, Research Councils UK.

Hagedoorn, J., Link, A. N., Vonortas, N. S. (2000). Research partnerships. Research Policy, 29 (4-5), 567–586. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(99)00090-6

Healy, A., Perkmann, M., Goddard, J.,Kempton, L. (2014). Measuring the impact of university–business cooperation. Catalogue No. NC-02-14-1337-EN-N. Luxembourg: Publications Office of the European Union.Huang, M.H.

Hedvall, M. (2011). University-industry collaboration & degree mobility. EDAMBA & Hanken School of Economics.

Ho, M. H.-C., Liu, J. S., Kuan, M. C.-H. (2016). Torn between Academic Publications and University–Industry Collaboration. Research Evaluation, 25 (2), 151–160. doi: https://doi.org/10.1093/reseval/rvw001

Ilyas, M. (2004). Best practices in industry–university collaboration. Government, industry and university relationships and collaboration. Published in the proceedings for the Second LACCEI International Latin American and Caribbean Conference for Engineering and Technology (LACCEI’2004), Paper No. 037.

Lamichhane, S., Sharma, T. N. (2013). University - Industry Relations: A Thrust for Transformation of Knowledge and Economic Acceleration. Journal of Education and Research, 2, 59–66. doi: https://doi.org/10.3126/jer.v2i0.7624

Lam, A. (2007). Knowledge Networks and Careers: Academic Scientists in Industry?University Links. Journal of Management Studies, 44 (6), 993–1016. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-6486.2007.00696.x

Othman, R., Omar, A. F. (2012). University and industry collaboration: towards a successful and sustainable partnership. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 31, 575–579. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.12.106

Plewa, C., Galán-Muros, V., Davey, T. (2014). Engaging business in curriculum design and delivery: a higher education institution perspective. Higher Education, 70 (1), 35–53. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-014-9822-1

Santoro, M. D., Chakrabarti, A. K. (2002). Firm size and technology centrality in industry–university interactions. Research Policy, 31 (7), 1163–1180. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(01)00190-1

Shahabudin, S. (2006). University-Industry Collaboration in Curriculum Development, Universiti Kebangsaan Malaysia. Available at: http://eprints.ukm.my/53/1/Session1-1-Prof.Shahabudin.pdf

Siegel, D. J. (2007). Building a pipeline for diversity through intersectoral collaboration. Higher Education, 55 (5), 519–535. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-007-9072-6

Stonkienė, M., Matkevičienė, R. (2014). Trečiosios universitetų misijos poveikis mokslo žinių sklaidai universitetinėse studijose. Societal Studies, 6 (3), 611–632. doi: https://doi.org/10.13165/sms-14-6-3-10

Van der Sijde, P. C. (2012). Profiting from Knowledge Circulation: The Gains from University–Industry Interaction. Industry and Higher Education, 26 (1), 15–19. doi: https://doi.org/10.5367/ihe.2012.0082

Wakkee, I. A. M., Van der Sijde, P., Nuijens, N. (2013). Valorisatie in Nederland:exploratieve verkenning van het landschap van valorisatieprogramma’s’. Amsterdam: VU/FSW-Org (internal report).


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Copyright (c) 2019 KRISTINA MEJERYTĖ-NARKEVIČIENĖ

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN (print) 2072-1692, ISSN (on-line) 2072-7941