Концептуалізація впливу креативної моделі освіти на розвиток інноваційного суспільства в умовах технологічної революції 4.0 і глобалізації 4.0
DOI:
https://doi.org/10.30839/2072-7941.2019.165119Ключові слова:
креативна модель освіти, креативна особистість, технологічна революція 4.0, глобалізація 4.0, інноваційне суспільство, інформаційне суспільство, цифрове суспільствоАнотація
Актуальність теми дослідження в тому, що тема освіти є актуальною в інформаційному суспільстві, яке називають «суспільством знань», цифровим суспільством, смарт-суспільством (розумним суспільством), яке вимагає формування відповідної моделі креативної освіти та креативної особистості. Мета статті - концептуалізація креативної моделі освіти як чинника інноваційного розвитку суспільства. Завдання дослідження: розробити модель креативної освіти суспільства електронної ери, де володарюють алгоритми та цифрові технології; розкрити умови та напрями розвитку технологічної революції 4.0 і глобалізації 4.0, які відрізняє неймовірна швидкість, на протязі якої вібуваються зміни; розкрити сутність креатвиного процесу та наслідки його впровадежння в модель креативної освіти. Використовуючи методологію системного аналізу, прогнозування і моделювання дослідити концептуалізацію впливу креативної моделі освіти на розвиток інноваційного суспільства в умовах технологічної революції 4.0 і глобалізації 4.0. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Ми спираємося на дослідження О.Базалука, В. Беха, В. Андрущенка, О. Кивлюк, Р. Олексенка, М.Кириченка, В.Кременя, В.Мельник, В.Нікітенко, О.Пунченка, Д.Свириденка, С.Терепищого, в роботах яких започаткована креативна модель інформаційного суспільства. Серед зарубіжних авторів ми виокремлюємо роботи таких авторів, як Аль-Халілі Джима, Е. Бріньолфссона, Е. Макафі, К.Кевіна, О’ Райлі Тіма, Д. Роуза, К. Стайнера, В.Старжинс ького, В.Цекало, Р. Флориди, М. Форда та інших, у яких представлена тема креативності в умовах технологічної революції 4.0 і глобалізації 4.0. Наукова новизна дослідження – концептуалізація креативної моделі освіти як чинника інноваційного розвитку суспільства. Результати дослідження: виявлено умови становлення інноваційного суспільства, в основі якого створення моделі креативної освіти та креативної особистості; представлено визначення креативної освіти та креативної особистості та необхідність формування нової моделі освіти і особистості. Висновок - вища школа повинна озброїти молодь до роботи в умовах інноваційної ери - новими знаннями, підготувати до оволодіння необхідними навичками і компетентностями, бути постійно готовими до постійного оновлення знань своєї професії та отримання нових витребуваних навичок цифрового суспільства, а саме виробити креативні компетентності, пов’язані з комунікаційними, інформаційними, цифровими компетентностями цифрової ериПосилання
Brinolfsson, E., Makafi, E. (2016). Druha epokha mashyn: robota, prohres ta protsvitannia v chasy nadzvychainykh tekhnolohiy. Kyiv: FUND, 236.
Voronkova, V. H. (2018). Osvita postmodernu v umovakh post kolonializmu. Osvitniy dyskurs: Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova, 5, 16–25.
Christopher, S. (2018). Total automation. How computer algorithms change life. Kyiv: Our format, 280.
Education at a Glance 2012 (2012). OECD Indicators. Paris: OECD Publishing. doi: https://doi.org/10.1787/eag-2012-en
Higher Education in a Globalized Society (2004). UNESCO Education Position Paper. UNESCO, Printed in France (ED-2004/WS/33). Available at: http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001362/136247e.pdf
Chang, H.-J. (2018). 23 things they don't tell you about capitalism. Kyiv: Nash format, 296.
Kastels, M. (2007). Internet-Halaktyka. Mirkuvannia shchodo Internetu, biznesu i suspilstva. Kyiv: Vyd-vo «Vakler», 304.
Kyvliuk, O. P. (2014). Modelling of information processes in the context of the information society. Gìleâ, 80, 222–226.
Kyrychenko, M. O. (2017). Informatization as the factor of optimization of the ideology of the information society in terms of network-communicative space. ScienceRise: Pedagogical Education, 1 (9), 46–50. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4984.2017.91627
Kutsepal, S. V. (2006). Osvita v hlobalizatsiyno-informatsiynomu kontynuumi: neobkhidnist transformatsiyi. Filosofski obriyi. Kyiv; Poltava, 15, 27–40.
Kusherets, B. I. (2002). Znannia yak stratehichnyi resurs suspilnykh transformatsiy. Kyiv, 248.
Masuda, Y. (1983). Information Society as Postindustrial Society. Wash, 234
Maksimenuk, M. Yu., Nikitenko, V. O. (2016). The formation of the paradigm of information-communicative society as a kind of complex social systems and interactions. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 66, 266–278. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2016.78609
Melnyk, V. V. (2018). Information management as a factor of innovative society development. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 39–47. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149651
Olexenko, R. (2017). (2018). Formation of the creativepersonality concept as a factor of the creative knowledge economy in theconditions of globalization. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 71, 118–126. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.124895
Punchenko, O. P., Voronkova, V. H., Andriukaitiene, R. (2018). Sociodynamics of the globalizing world in its civilization dimension. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 74, 48–60. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2018.149652
Punchenko, O. P., Lazarevich, A. A. (2015). Informatization as a way of society informationresources representation. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 63, 21–30.
Rose, D. (2014). Enchanted Objects: Design Human Desire, and the Internet of Things. New York: Scribner, 320.
Ryzhova, I. S. (2017). Smart – technologies as the factor of development of modern design. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 69, 174–183. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.102141
Sosnin, A. (2016). Pro vymir systemy vyshchoi tekhnichnoi osvity v koordynatakh problem natsionalnoi bezpeky. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 66, 123–134. doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2016.78583
Starzhinsky, V. P. (2016). Towards an Innovation Society. Minsk: RIVSh, 446.
Teslenko, T. V. (2018). Development of categories «spirit», «body», «corporeality» in postmodern philosophy. Hileia, 139, 80–84.
Fezerstoun, M., Lesh, S., Robertson, R. (Eds.) (2013). Hlobalni modernosti. Kyiv: Nika-Tsentr, 400.
Fiurst, M. Yurhen, T. (2018). Filsoofiya. Kyiv: DUKh I LITERA, Instytut relihiynykh nauk sv. Fomy Akvinskoho, 544.
Floryda, R. (2018). Homo creatives: Yak novyi klas zavoiovuie svit. Kyiv: Nash format, 432.
Shavkun, I. H. (2008). Menedzhment XXI stolittia: koliziya mizh hlobalizatsieiu i rehionalizatsieiu. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 35, 92–100.
Ryzhova, I. S. (2009). Dyzain v tekhnichnykh vuzakh Ukrainy. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 37, 87–95.
Ryzhova, I. (2011). Culture is the most fundamental way of human existence. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 46, 126–134.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vitalina Nikitenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць «Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу (visnyk.zgia.zp.ua)
